Книга Даниїла — номер сто тридцять чотири

Час запечатування ста сорока чотирьох тисяч від 11 вересня 2001 року до скорого ухвалення в Сполучених Штатах недільного закону є пророчим періодом, у якому кожне видіння Слова Божого сповнюється в останні дні.

На цій лінії третій ангел знову приходить, і тим самим ця лінія представлена від приходу третього ангела 22 жовтня 1844 року аж до повстання 1863 року. Повстання 1863 року було представлене першим повстанням стародавнього Ізраїлю в Кадеші, і тому воно представлене всією історією від переходу через Червоне море до першого повстання в Кадеші. Перше повстання в Кадеші було прообразом другого повстання в Кадеші, і таким чином лінія від смерті Аарона до другого повстання в Кадеші повторюється в лінії запечатування.

Це повторюється в історії міллеритів з 1840 по 1844 рік, що була прообразом періоду від хрещення Христа до хреста, який також символізував історію від хреста до побиття Стефана камінням. Рядок за рядком, кожен із давніх пророків говорив про цей період часу більше, ніж про дні, в які вони жили.

«Останнє покоління» — це Петрове обране покоління, тобто сто сорок чотири тисячі, і вони обираються з 11 вересня 2001 року до недільного закону, який незабаром настане, де їх тоді підносять як знамено. «Усі», не деякі, але «всі великі події та урочисті діяння» Божого Слова «повторюються» в «останньому поколінні» «церкви» «останніх днів». У лінії запечатування всі книги Біблії сходяться й завершуються.

«Частина пророцтва Даниїла, що стосується останніх днів», яку було розпечатано, — це видіння, дані Даниїлові біля двох великих річок Шінеару — Улаю та Хіддекелю. Ті видіння охоплюють восьмий розділ, вірші 13 і 14, та одинадцятий розділ, вірші 40–45, книги Даниїла. Час запечатування ста сорока чотирьох тисяч — це період історії, коли Христос, як небесний Первосвященик, вічно запечатує вибраних останнього покоління у взаємини, що поєднують божественне й людське. Сороковий вірш одинадцятого розділу Даниїла визначає взаємини дракона, звіра та лжепророка, які разом нині ведуть світ до Армагеддону, як це відображено історією рога республіканізму на звірі із землі, який панує як шосте царство біблійного пророцтва впродовж історії, окресленої сороковим віршем. Сороковий вірш також окреслює відокремлення мудрих і нерозумних, що визначає історію рога протестантизму в тій самій історії, починаючи з 1798 року й аж до скорого недільного закону.

Усі «книги Біблії» «сходяться та завершуються» у книзі Об’явлення, і коли вони сходяться, книга Об’явлення «доповнює» книгу Даниїла, а слово «доповнювати» означає доводити до досконалості. У час запечатування ста сорока чотирьох тисяч, як це представлено у книзі Об’явлення, пророцтва Даниїла, які були розпечатані в останні дні, доводяться до досконалості, коли їх зводять рядок до рядка по лінії історії, представленій у вісімнадцятому розділі Об’явлення, що починається голосом у віршах від першого до третього і закінчується другим голосом четвертого вірша.

Досконалість пророчого видіння, яке у книзі Даниїла представлено рікою Хіддекель, означає досконалість зовнішнього видіння ворогів Божого народу, які топчуть святиню та воїнство. Досконалість пророчого видіння, яке у книзі Даниїла представлено рікою Улай, означає досконалість внутрішнього видіння Христа, який являється в Своєму народі, коли Він здійснює обітницю завіту про з’єднання божества з людством в останньому вибраному поколінні.

Історія запечатлення, що зосереджується на республіканському розі земного звіра, починається з того, що земний звір заговорив Актом «Патріот» у 2001 році, і закінчується мовленням, представленим Законами про іноземців і підбурювання 1798 року, які в тринадцятому розділі Об’явлення представлені як земний звір, що говорить як дракон. Закони про іноземців і підбурювання 1798 року становлять кінець лінії, що почалася з виголошення Декларації незалежності у 1776 році. Посеред того періоду пророчої історії земний звір заговорив Конституцією, надавши їй чинності у 1789 році.

Мовлення 1776 року узгоджується з мовленням Патріотичного акта, а «Акти про чужоземців і підбурювання» являють собою недільний закон, що невдовзі настане у Сполучених Штатах. Посеред тієї історії має бути ще одне мовлення, яке узгоджується з 1789‑м. Перший голос вісімнадцятого розділу Об’явлення, вірші 1–3, чітко визначається як той, що приходить у час, коли величні будівлі Нью-Йорка були повалені. Другий голос, у вірші 4, також чітко визначається як недільний закон, що невдовзі настане. Обидва ці голоси — божественні, бо обидва — це голос ангела, який має осяяти землю своєю славою; сестра Вайт ототожнює його з першим ангелом чотирнадцятого розділу Об’явлення. Ісус був першим ангелом, і Він завжди ілюструє кінець чогось початком, тож Він також є третім ангелом — тим, що осяює землю своєю славою.

Перший ангел також зображений у десятому розділі Об’явлення як такий, що зійшов 11 серпня 1840 року, тим самим типологічно вказуючи на зішестя ангела 11 вересня 2001 року. Сестра Вайт прямо стверджує, що ангел, який зійшов у десятому розділі, був «ніхто інший, як Сам Ісус Христос». Перший і другий голоси вісімнадцятого розділу Об’явлення — це голос Христа. Та історія типологічно відображена 1776, 1789 і 1798 роками, коли звір із землі заговорив тричі. Голос Христа, що звучить між двома голосами вісімнадцятого розділу Об’явлення, — це коли Він говорить в одинадцятому розділі Об’явлення.

У липні 2023 року голос із неба (голос Христа) почав воскрешати двох свідків, яких було вбито на вулицях атеїстичним драконом з безодні. Тоді питання, пов’язані з Конституцією Сполучених Штатів, стали пророчою темою, адже при наступному голосі, представленому 1798 роком, Конституцію буде повністю повалено. Кожна з трьох віх — 1776, 1789 і 1798 — узгоджується з трьома божественними голосами, що позначені як 11 вересня 2001 року, липень 2023 року та незабаром очікуваний недільний закон.

Ці три кроки збігаються з трьома етапами третього горя, представленими 11 вересня 2001 року, 7 жовтня 2023 року та невдовзі прийдешнім недільним законом, коли сьома сурма, тобто третє горе, раптово настане в годину "великого землетрусу". У 2023 році розпочався перехід обох рогів земного звіра, як це представлено таємним сном Навуходоносора про образ. Сон Навуходоносора у другому розділі був таємницею, яку міг відкрити тільки Бог, і Він відкрив її тим, хто пройшов перше випробування, представлене в першому розділі книги Даниїла.

Даниїл і троє юнаків у першому розділі, які пройшли перше випробування, були тими, хто обрали їсти небесну поживу й відкинули вавилонський раціон. Вони — це ті, кого Іван представляє в десятому розділі Об’явлення: вони беруть книжечку з руки ангела, який є не ким іншим, як Ісус Христос, і споживають звістку, що міститься в ній. Вони — це ті з шостого розділу Євангелія від Івана, які вибрали їсти тіло й пити кров небесної манни, яку відкинули інші й тоді відвернулися від Христа та більше ніколи не ходили з Ним, у розділі ШІСТЬ, вірш ШІСТДЕСЯТ ШІСТЬ.

У тій лінії Христос навчав у Галілеї, що означає «шарнір» або «поворотний момент». Там Він представив звістку про небесну манну, яку мали споживати Його учні, так само, як Іван з’їв у десятому розділі Об’явлення, і як Єзекіїль з’їв у третьому розділі, і Єремія з’їв у п’ятнадцятому розділі. Історія, представлена Іваном у десятому розділі Об’явлення, коли він з’їв книжечку, представляла історію мілеритів з 1840 по 1844 роки, але вона безпосередніше представляла період запечатання ста сорока чотирьох тисяч, ніж історію мілеритів. Це видно в цьому розділі з вказівок, які Іван отримав, коли йому було сказано з’їсти книжечку.

У цьому вірші Іванові ще до того, як він узяв і з’їв книжечку, було сказано, який досвід породить звістка, яку він з’їсть. Міллерити не розуміли солодко-гірких переживань заздалегідь, перед їхнім історичним здійсненням символізму Івана, що стосується їхньої лінії пророчої історії. Але сто сорок чотири тисячі були попереджені заздалегідь і зобов’язані знати. Коли Іван ілюструє або історію руху першого ангела, або історію третього ангела, звістка породжує два класи поклонників, а потім закінчується гірким розчаруванням. Коли Єремія з’їв книжечку, він тоді відмовився приєднуватися до «зібрання насмішників».

Коли Єзекіїль з’їв маленьку книжку, йому сказали передати послання бунтівникам дому Ізраїля, які не схочуть слухати.

Коли Христос запропонував небесний хліб, що був Його плоттю та Його кров’ю, Своїй рідній церкві в Галілеї, той клас, що відвернувся, більше ніколи не ходив із Ним, і той факт, що це сталося в розділі ШОСТОМУ, вірші ШІСТДЕСЯТ ШОСТОМУ, вказує, що споживання є першим етапом трьохетапного процесу випробування, який починається зі зішестя ангела. Друге випробування — це те, де проявляються два класи, чи то у протиставленні Єзекіїля жорстокосердному домові Ізраїля, чи в образі мудрих і нерозумних дів як на початку, так і в кінці адвентизму, чи Єремії зі зборищем насмішників, чи Даниїла і трьох мужів у протиставленні мудрецям Вавилона в другому розділі Даниїла.

У лінії шостого розділу Євангелія від Івана прибуття до Галілеї — це 11 вересня 2001 року. Звістка про те, щоб їсти тіло і пити кров, — це історія, яка зрештою веде до недільного закону, що незабаром настане. «Ви — те, що ви їсте», як представлено Даниїлом і трьома отроками в першому розділі, а в шостому розділі Івана ті, хто обрали їсти Христове тіло й пити Його кров, стали образом того, що вони їли. Вони стали образом Христа, тоді як інша група, що відвернулася і більше не ходила з Христом, виявила образ звіра. Одна група була образом Творця, інша — образом творіння. Шостий розділ Івана додає значення «Галілеї» до 11 вересня 2001 року, адже значення — «шарнір», тим самим позначаючи поворотний момент для учнів. Чи звернуться вони до небесного раціону чи до раціону Вавилона? Саме в пророчих поворотних моментах Христос відкриває світло на наступний період, як це представлено Його зішестям у 2001 році, коли земля була осяяна Його славою.

Бог завжди діє за тими самими принципами, що й у минулій історії, і Він ніколи не змінюється. Існують «поворотні моменти» (Галілея), які є «кризами», і в цих «поворотних моментах» дається «світло для того часу». Світло для періоду запечатування ста сорока чотирьох тисяч було дано під час кризи, що почалася 11 вересня 2001 року. Якщо це світло «приймається, є духовний поступ; якщо його відкидають, настають духовний занепад і кораблетроща». Світло породжує два класи поклонників. Світло, що настає після поворотного моменту, представляє послання, яке породжує два класи поклонників.

Другий розділ книги Даниїла ілюструє друге випробування — випробування, що слідує за дієтичним випробуванням першого розділу. У першому вірші першого розділу книги Даниїла Юду щойно завоював Навуходоносор, який тоді став першим царством біблійного пророцтва. Це було переломним моментом як в історії народів, так і в історії церкви; це була велика криза, і тоді було дано світло щодо дієтичного випробування. Даниїл і троє достойних мужів пройшли випробування, а потім у другому розділі вони знову представляли тих, хто пройшов друге випробування. Друге випробування було випробуванням, пов’язаним із таємницею, яку не знав ніхто, навіть Навуходоносор.

Символом випробування був образ із сну Навуходоносора. Це було випробування на життя і смерть щодо образу, про який ніхто не знав. Образ визначав царства біблійного пророцтва, а в сьомому й восьмому розділах книги Даниїла ті самі царства з другого розділу Даниїла зображені як звірі. Випробування Навуходоносора було випробуванням «образу звірів», яке в останні дні відбувається в період запечатування ста сорока чотирьох тисяч.

В останні дні формування образу звіра є великим випробуванням для Божого народу, представленого Даниїлом і трьома юнаками. Це випробування, яке вони мають пройти, перш ніж бути запечатаними, тож це вістка про запечатування, що випробовує та формує або групу, яка отримує Божу печатку й відображає Божий образ, або групу, яка отримує печатку звіра і, відповідно, відображає образ звіра. У другому розділі книги Даниїла вістка про образ звіра була запечатана до тієї історичної пори, коли вона стала питанням життя і смерті. Образ Навуходоносора був правильно зрозумілий міллерітанами, але в історії запечатування таємна істина, пов’язана з образом Навуходоносора, розпечатується, але лише для тих, хто прийняв вістку, яку належало з’їсти, коли настав переломний момент.

Та їжа — це вістка пізнього дощу, яка почалася, коли зійшов ангел з вісімнадцятого розділу Об’явлення, а вістка пізнього дощу — це методологія «лінія на лінію». Не споживаючи тієї істини, не можна побачити таємну вістку про формування образу звіра.

Еллен Вайт було «чітко показано, що образ звіра буде сформований перед закінченням часу благодаті». Звістка про формування образу звіра у другому розділі книги Даниїла представляє формування образу, яке можна було б побачити лише в історії, що настала після «поворотного моменту», коли мало бути дано світло. Те, що нині розуміють про образ Навуходоносора, полягає в тому, що він окреслював не просто перші чотири царства біблійного пророцтва, а всі вісім царств, і це розуміння породжує нове формування образу-звіра.

Ця істина вказує, що восьмий звір є з числа семи, і далі вказує, що Сполучені Штати, які спершу формують образ звіра, а згодом змушують увесь світ робити те саме, матимуть пророчу ознаку того звіра, образ якого вони створюють. Цей образ включає те, що він восьмий і з числа семи, і, в історії трьох голосів Христа, він позначає поворотний момент 11 вересня 2001 року, голос 2023 року, що кличе мертві сухі кості двох свідків підвестися на ноги, і голос заклику вийти з Вавилону.

Голос 2023 року — це голос, який розкриває таємницю образу Навуходоносора і коли він промовляє.

11 вересня 2001 року представляє період, що починається з цієї дати і закінчується 18 липня 2020 року. Період другого голосу з одинадцятого розділу представляє період від 18 липня 2020 року до третього голосу під час недільного закону, що невдовзі настане. Другий період, що починається 18 липня 2020 року, включає віху 3 листопада 2020 року і віху 6 січня 2021 року, коли ті, хто вбили двох свідків, почали радіти й надсилати дари, а також охоплює липень 2023 року, коли голос у пустелі почав сповіщати застереження сьомої сурми.

Ми продовжимо це дослідження у наступній статті.