Книга Даниїла — Номер сто тридцять сім

Час запечатування ста сорока чотирьох тисяч, що почався 11 вересня 2001 року і завершується при недільному законі у Сполучених Штатах, є періодом, коли сповнюється дія кожного видіння. Деякі з тих видінь простягаються аж до Другого Пришестя Христа, але навіть ті, що відбуваються після недільного закону, прив’язані до періоду запечатування. Під час запечатування ста сорока чотирьох тисяч вічний заповіт сповнюється досконало. У той період Христос записує Свій закон на серцях і в розумах Свого народу навіки. Це запечатування представлене поєднанням божественного з людським, яке не грішить.

Символічний зв’язок числа «двісті двадцять» уособлює як відновлення, так і поєднання божественного з людським. Двісті двадцять років від Біблії короля Якова до першого публічного виступу Вільяма Міллера в 1831 році та подальшої публікації в «Vermont Telegraph» у 1833 році уособлюють поєднання божественного з людським. У цьому міститься підпис «істини», що є єврейським словом, яке створив Дивовижний Лінгвіст, поєднавши першу, тринадцяту та останню літери єврейського алфавіту. Двісті двадцять років від 1611 року й Біблії короля Якова до 1831 року та публікації Міллером свого послання відображають підпис Дивовижного Лінгвіста.

Посередині між тими двома датами (1611 і 1831) час кінця 1798 року означає розпечатання послання з книги Даниїла (Біблія короля Якова), яке спричинило примноження знання, що привело до публікації Міллера в 1831 році. Час кінця у 1798 році також відзначив початок процесу випробування, який спричинив бунт нерозумних дів, яких Даниїл у дванадцятому розділі називає нечестивими. Отже, 1798 представляє число тринадцять, що знаходиться посередині між першою й останньою літерою, бо тринадцять є символом бунту. 1798 також пов’язується з періодом підготовки від 1776 до 1798 року, часом кінця.

Як і в Міллера з його ланкою у двісті двадцять років, 1776 рік також позначений божественним оприлюдненням — Декларацією незалежності — і започатковує період, що завершується 1798 року оприлюдненням Законів про іноземців і підбурювання. Двісті двадцять років символічної ланки Міллера між божественним і людським пов’язані 1798 роком із двадцятьма двома роками підготовки — від оприлюднення Декларації незалежності до оприлюднення Законів про іноземців і підбурювання 1798 року. Двадцять два є десятою частиною від двохсот двадцяти, або десятиною від двохсот двадцяти; число двадцять два, як і число двісті двадцять, означає зв’язок божественного з людським.

Двохсотдвадцятирічний період Міллера має ознаку істини, як і час запечатування ста сорока чотирьох тисяч, а період підготовки з 1776 по 1798 рік також має ту саму ознаку, бо середня дата — 1789 рік — позначає оприлюднення Конституції, ратифікованої тринадцятьма колоніями.

Ланка Міллера, що почалася 1611 року й завершилася 1831 року, середина якої припала на 1798 рік, пов’язана з двадцятидвохрічним періодом 1776–1798 років, серединою якого є 1789 рік. Усі п’ять дат — 1611, 1776, 1789, 1798 і 1831 — представлені виданням. Дати періоду підготовки містять десятину двадцяти двох років з 1776 по 1798, і цей період ілюструє час запечатування ста сорока чотирьох тисяч, що є часом, коли божественне поєднується з людським. Період Міллера тривалістю двісті двадцять років і двадцятидвохрічний період підготовки 1776–1798 обидва представляють поєднання божественного з людським.

Час запечатування ста сорока чотирьох тисяч розпочався 11 вересня 2001 року й був позначений тим, що іслам третього горя вразив духовну славну землю. Двадцять два роки потому, 7 жовтня 2023 року, іслам третього горя знову вдарив по типовій, буквальній славній землі. Коли невдовзі буде запроваджено недільний закон, запечатування ста сорока чотирьох тисяч буде завершено, і іслам третього горя знову завдасть удару по Сполучених Штатах.

Час запечатання починається нападом ісламу на звіра із землі і закінчується нападом ісламу на звіра із землі. Посередині іслам третього горя вдарив по народові Ізраїлю, який згідно з Біблією представлений як Юда. Юда була давньою буквальною славною землею Біблії, а Сполучені Штати є сучасною духовною славною землею.

Усі три удари ісламу були спрямовані проти славного краю. Перший і останній були проти сучасного духовного славного краю, а середній удар було завдано по давньому буквальному славному краю. Середня віха була нападом на сучасну державу Ізраїль, і через розп’яття їхнього Месії буквальний Ізраїль став символом бунту, як це представлено тринадцятою літерою єврейського алфавіту.

Період підготовки з 1776 по 1798 роки також пов’язаний із двомастами двадцятьма роками руху третього ангела, адже від 1776 року, з Декларацією незалежності, і до 1996 року, з публікацією журналу «Час кінця», минає двісті двадцять років. У середині тієї історії — час кінця у 1989 році, що знаменує повстання нерозумних нечестивих дів. Отже, 1611, 1776, 1789, 1798, 1831, 1989, 1996, 2001, 2023 та недільний закон, який незабаром настане, — це все віхи, пов’язані з істиною про те, що божественне, поєднане з людським, не грішить. Десять віх, дві з яких повторюються двічі.

Десять — це число, що означає випробування, а коли додати дві повторені дати 1776 і 1798, виходить загалом дванадцять віх, які представляють сто сорок чотири тисячі. Усі ці віхи стосуються процесу випробування ста сорока чотирьох тисяч, який триває від 11 вересня 2001 року до скорого запровадження недільного закону, де Христос звершує працю третього ангела, поєднуючи Своє божество з людськістю ста сорока чотирьох тисяч, які надалі — протягом усієї вічності — не грішать. Звісно, цей факт можуть побачити лише ті, хто, як каже Ісая, обирають «бачити своїми очима, слухати своїми вухами, розуміти своїм серцем, навернутися і зцілитися».

22 жовтня 1844 року з’явився третій ангел, коли Христос раптово прийшов до Свого храму, щоб звершити запечатання ста сорока чотирьох тисяч. Тоді група міллеритів пішла за Христом у Святе Святих, хоча згодом вони перестали йти за зростаючим світлом третього ангела й повторили бунт першого Кадешу, і їм було призначено блукати пустелею Лаодикії, доки всі вони не померли.

Коли Христос раптом увійшов у Святе Святих, поєднання божественного й людського відображало діло, яке Він був готовий звершити, і це діло було символічно представлене Дивним Лінгвістом разом із двома свідками. Тими свідками були Авакум та Іван. У другому розділі, двадцятому вірші обох книг, вказано на 22 жовтня 1844 року. Один наголошував на ділі примирення (at-one-ment), що розпочалося того дня, а інший вказував на храм, який мав бути очищений.

Храм, до якого Він раптово прийшов, представлений храмом, який був потоптаний силами щоденного (язичництва) та мерзоти спустошення (папства). Храм також представляв Христа, який є храмом, що був зруйнований, а потім знову зведений за три дні. Він також представляв храм мілеритів, який був зведений протягом сорока шести років, з 1798 до 1844 року. Він також представляв людський храм, який організований сорока шістьма хромосомами і визначає та керує генетичним складом людського тіла. Не випадково, що кожна клітина в людському тілі повністю замінюється кожні дві тисячі п'ятсот двадцять днів.

У всіх цих божественних ілюстраціях храму, що зображують Христове діло поєднання Божества з людством, Божество завжди передує людству. 1611 передує 1831. 1776 передує 1798. 1776 передує 1996. 2001 передує 2023. Міллеріти пішли за Христом у Святе Святих. На початку Бог створив людину.

Тепер ми повернемося до розгляду трьох віх — 1776, 1789 і 1798 років, які позначають період підготовки, що є характерним для часу запечатування. Перший період представлений 1776 роком, Декларацією незалежності та періодом двох Континентальних конгресів; а другий — 1789 роком, Конституцією та періодом дії Статей Конфедерації до 1798 року.

Таємниця образу звірів, а саме істина про те, що восьма голова є з числа семи голів, виявлена в обох періодах. Вона також виявлена у третій віхі тієї історії, але та віха стосується восьмої, що є з семи, як виконаної папством. Перші два періоди відображають виконання того, що восьма є з семи, у Сполучених Штатах.

Сполучені Штати складаються з двох рогів: один пов’язаний із чоловіком, а інший — із жінкою. Чоловік — це політична влада; це республіканський ріг. Жінка — це релігійна влада; це протестантський ріг. Отже, період, представлений 1776 роком і Декларацією незалежності, представляє протестантський ріг, бо божественне завжди передує людському. Період, представлений 1789 роком і Конституцією, представляє республіканський ріг.

У 2020 році обидва роги були вбиті сучасними сатанинськими атеїстичними силами дракона. Істинний протестантський ріг був вбитий 18 липня 2020 року, а республіканський ріг був вбитий згодом, 3 листопада 2020 року. У 2023 році два свідки встали, і світ, який радів їхнім мертвим тілам, почав боятися.

У 2023 році в останньому поколінні історії Землі розпочалася завершальна праця запечатування ста сорока чотирьох тисяч. Божественність тепер поєднується з людською природою навіки, коли вірні останніх днів навіки відтворюють образ Христа.

У 2023 році розпочалася остаточна робота з об’єднання відступницької церкви з відступницькою державою в країні звіра із землі. Тоді вибудовувалася структура влади, представлена папством, яка складалася з відступницької церкви, що панувала над відступницькою державою, і відтворювала образ звіра.

Велике випробування для покликаних — це випробування, що полягає в тому, щоб побачити формування образу звіра, як це представлено «голосами, блискавками, громами» та грядущим «землетрусом». Час запечатування — це період, коли кожне видіння досягає свого довершеного звершення (сповнення). У період приготування з 1776 до 1798 року, який є прообразом часу запечатування, були «колеса в колесах» — частина видіння, яке Єзекіїль бачив, коли споглядав у Найсвятіше, у час запечатування ста сорока чотирьох тисяч. Ті колеса, як визначає сестра Вайт, — це «складне переплетіння людських подій». Період приготування з 1776 по 1798 рік містив деякі з тих «складних переплетінь людських подій», на які слід звернути увагу.

Одне пов’язане з істиною про те, що Революційна Франція була прообразом Сполучених Штатів. Обидві нації саджають папство на трон землі, і обидві його скидають. Обидві нації присвячують свою військову та економічну силу для здійснення цієї справи. Обидві нації раптово скасовують свої державні релігії, щоб стати католицькими. Обидві нації зазнають «землетрусу», який повалює їхні встановлені уряди. Історії обох націй пов’язані 1789 роком, бо в 1789 році почалася Французька революція, а Конституція США набула чинності.

Французька революція тривала десять років. Наполеон Бонапарт прийшов до влади на пізніх етапах Французької революції. Він став видатним військовим лідером і відіграв ключову роль у французькому уряді після свого успішного державного перевороту 9 листопада 1799 року, який призвів до того, що він став Першим консулом Французької Республіки.

У другому періоді підготовчого періоду 1776–1798 тим чоловіком, який був восьмим (не за порядком), що був із числа семи, був Джон Генкок. Він був одним із восьми президентів у другому періоді, представленому 1789 роком (роком Французької революції). Він був єдиним із тих восьми президентів, який також головував як президент у першому періоді, представленому 1776 роком. У цьому пророчому сенсі він був восьмим, який був із числа семи.

Він — підпис людської епохи, адже перша епоха уособлює божественне, тож він є підписом, що поєднує обидві епохи (божественну й людську). Його підпис — найвідоміший підпис в історії людства, і він означав більше, ніж його чудовий почерк.

Підпис Джона Генкока на Декларації незалежності — найвідоміший підпис в історії. Його великий і розмашистий підпис став знаковим, символізуючи американську незалежність і спротив американських колоній британському правлінню. Генкок, який на момент підписання Декларації у 1776 році був президентом Континентального конгресу, за переказами поставив свій підпис особливо помітно, щоб король Георг III міг прочитати його без окулярів, що символізувало його сміливість і відданість справі незалежності.

Генкок був одним із восьми президентів періоду, позначеного 1789 роком, але він також належав до семи чоловіків, які були президентами в періоді, позначеному 1776 роком. Він був президентом, коли було підписано Декларацію незалежності. Генкок поєднує ці два періоди своїм людським підписом і фігурує як у першій історії, так і в другій. Перша історія уособлює божественне, а друга — людське, а підпис, що поєднує ці дві історії, є підписом Дивовижного Лінгвіста, який використав людське знаряддя, щоб поєднати божественний період, представлений 1776 роком, із людським періодом, представленим 1789 роком.

У світовій історії є лише один інший підпис, що конкурує з підписом Генкока за впізнаваністю, і це також підпис, пов’язаний із 1789 роком і Французькою революцією. Цей підпис виявляє ту саму сміливість, яку Генкок мав намір передати, і його знаходимо в історії Франції.

З погляду світового визнання та символічної значущості підпис Наполеона Бонапарта має статус, порівнянний із підписом Джона Генкока, хоч і в іншому історичному та культурному контексті. Наполеон, видатний військовий і політичний діяч Франції, залишив вагомий слід в європейській та світовій історії, особливо під час наполеонівських війн. Його підпис, який часто характеризується сміливим і характерним стилем, став символом його потужного впливу та масштабних змін, які він приніс Європі, зокрема правових реформ, відомих як Наполеонівський кодекс.

Подібно до підпису Генкока, який символізує виклик британському пануванню та прагнення до американської незалежності, підпис Наполеона втілює інший різновид сміливості й амбіцій — перекроювання політичних кордонів Європи та утвердження французьких революційних ідеалів. Обидва підписи символізують роль цих історичних постатей у формуванні долі їхніх націй і ширші наслідки їхніх дій для світової історії.

Коли Єзекіїль побачив колеса в колесах, що представляли складну взаємодію людських подій протягом історії часу запечатання ста сорока чотирьох тисяч, одне з тих коліс мало свій прообраз у колесі 1789 року, коли Конституція Сполучених Штатів, звір із республіканським рогом і протестантським рогом, перетнулася з Францією — звіром із рогом Єгипту та рогом Содому.

З 1789 по 1799 рік Францію сколихнув «землетрус», що походив від звіра атеїзму, який вийшов з безодні. У час запечатування ста сорока чотирьох тисяч 1789 рік представляє період, що починається 18 липня 2020 року, коли звір атеїзму повалив і знищив ріг істинного протестантизму, а потім 3 листопада 2020 року звір атеїзму також повалив і знищив ріг республіканізму. Колесо 1789 року представляє колесо 2020 року, що представлене 18 липня (божественність) і 3 листопада 2020 року (людськість).

Божий підпис, як його представляє людство, знаходиться у двох найвідоміших підписах світу, які обидва пов’язані з 1789 роком і представляють сили, що зводять папство на престол землі та скидають його. 1789 рік, як середній із трьох віх, що представляють Божий підпис істини, має підпис «тринадцяти» колоній і «повстання» Французької революції.

Період з 1789 по 1799 рік охоплює історію Французької революції, а число десять символізує випробування. 1789 є першою літерою «правди», а 1799 позначає останню літеру цього періоду у Франції. Середній період був ознаменований стратою короля Франції у 1793 році, коли громадяни повстали проти його зарозумілого королівського правління.

1789 рік ознаменував повстання — тринадцяту літеру — для звіра із двома рогами Сполучених Штатів, а також першу літеру для звіра із двома рогами Франції. Середньою літерою Франції був 1793 рік, коли королю Франції відтяли голову, а Наполеон уособлював останню літеру, коли він узяв під контроль уряд у 1799 році. Ознака «істини» в історії повалення Франції, яку представляють 1789, 1793 і 1799 роки, є пророчим колесом, що пов’язане з пророчим колесом 1776, 1789 і 1798 років.

Обидві історії містять два найвідоміші підписи в історії людства, таким чином поєднуючи божественний підпис «істини» з двома людськими підписами. Обидва колеса пов’язані з тринадцятою літерою в період запечатування ста сорока чотирьох тисяч, який триває від убивства двох свідків у 2020 році до того, як вони встали у 2023 році, що позначено 7 жовтня 2023 року.

Ми продовжимо наше дослідження у наступній статті.