We are currently looking very closely at the prophetic characteristics of the history where the papacy returns to the throne of the earth as the eighth head, that is of the seven heads. We are doing so, in order to carefully identify the prophetic characteristics of the history when the eighth president, that is of the seven presidents, fulfills the formation of the image of the papal beast. We have begun our considerations of these truths with Mount Carmel and Herod’s birthday. Both sacred illustrations represent the soon-coming Sunday law in the United States, which is also represented in verse forty-one of Daniel chapter eleven.
Ми нині дуже уважно розглядаємо пророчі характеристики історії, де папство повертається на престол землі як восьма голова, що є з семи. Ми робимо це, щоб ретельно визначити пророчі характеристики історії, коли восьмий президент, що є з семи президентів, завершує формування образу папського звіра. Ми розпочали наш розгляд цих істин із гори Кармель та дня народження Ірода. Обидва ці священні образи представляють недільний закон у Сполучених Штатах, що невдовзі настане, який також представлений у сорок першому вірші одинадцятого розділу книги Даниїла.
He shall enter also into the glorious land, and many countries shall be overthrown: but these shall escape out of his hand, even Edom, and Moab, and the chief of the children of Ammon. Daniel 11:41.
Він також увійде в славний край, і багато країн буде повалено; але ці врятуються від його руки: Едом, і Моав, і головні з синів Аммона. Даниїла 11:41.
The counterfeit king of the north enters the glorious land in the verse. The glorious land in the history of ancient Israel was the land of Judah, and it was represented as a land flowing with milk and honey, and for this reason, among others, it was glorious. It was glorious because Christ chose its capital city Jerusalem, as the place of His temple, and the city where he chose to place His name.
У вірші фальшивий цар півночі входить у славну землю. Славною землею в історії давнього Ізраїлю була земля Юди, і її описували як землю, що тече молоком і медом, і, зокрема, через це вона була славною. Вона була славною, бо Христос обрав її столицю, Єрусалим, місцем Свого храму і містом, де Він обрав оселити Своє Ім’я.
Since the day that I brought forth my people out of the land of Egypt I chose no city among all the tribes of Israel to build an house in, that my name might be there; neither chose I any man to be a ruler over my people Israel: But I have chosen Jerusalem, that my name might be there; and have chosen David to be over my people Israel. 2 Chronicles 6:5, 6.
Від того дня, як я вивів мій народ із землі Єгипетської, я не вибрав жодного міста серед усіх племен Ізраїля, щоб збудувати в ньому дім, щоб там було моє ім’я; також я не вибрав жодного чоловіка, щоб бути правителем над моїм народом Ізраїля. Але я обрав Єрусалим, щоб там було моє ім’я, і обрав Давида, щоб бути над моїм народом Ізраїля. 2 Хронік 6:5, 6.
The literal land of Judah was the glorious land for literal ancient Israel, and the United States is the spiritual land of Judah, the glorious land for spiritual modern Israel.
Буквальна земля Юди була славною землею для буквального стародавнього Ізраїлю, а Сполучені Штати є духовною землею Юди, славною землею для духовного сучасного Ізраїлю.
“When the land which the Lord provided as an asylum for His people, that they might worship Him according to the dictates of their own consciences, the land over which for long years the shield of Omnipotence has been spread, the land which God has favored by making it the depository of the pure religion of Christ,—when that land shall, through its legislators, abjure the principles of Protestantism, and give countenance to Romish apostasy in tampering with God’s law,—it is then that the final work of the man of sin will be revealed.” Signs of the Times, June 12, 1893.
"Коли земля, яку Господь надав як притулок Своєму народові, щоб вони могли поклонятися Йому згідно з веліннями свого сумління, земля, над якою протягом довгих років був розпростертий щит Всемогутності, земля, до якої Бог виявив Своє благовоління, зробивши її осередком чистої релігії Христа,— коли та земля через своїх законодавців зречеться принципів протестантизму і надасть підтримку римському відступництву у втручанні в Божий закон,— тоді буде виявлене остаточне діло людини гріха." Signs of the Times, 12 червня 1893 р.
After the counterfeit king of the north conquered the king of the south (the former Soviet Union), in verse forty, in 1989, it then conquers the glorious land (the United States). In verse forty-one the word “countries” is a supplied word, and is not fully accurate, for at the Sunday law, the “many” who are overthrown are a class of people who knew the distinction between the seventh-day Sabbath and the day of the sun, before the Sunday law arrived.
Після того як фальшивий цар півночі переміг царя півдня (колишній Радянський Союз) у сороковому вірші, у 1989 році, він тоді завойовує славну землю (Сполучені Штати). У сорок першому вірші слово "countries" є вставленим і не цілком точним, бо під час недільного закону ті «багато», кого повалять, — це клас людей, які знали різницю між суботою сьомого дня та днем сонця, ще до того, як настав недільний закон.
“The change of the Sabbath is the sign or mark of the authority of the Roman church. Those who, understanding the claims of the fourth commandment, choose to observe the false Sabbath in the place of the true, are thereby paying homage to that power by which alone it is commanded. The mark of the beast is the papal Sabbath, which has been accepted by the world in the place of the day of God’s appointment.
Зміна суботи є знаком або ознакою влади Римської церкви. Ті, хто, розуміючи вимоги четвертої заповіді, обирають дотримуватися фальшивої суботи замість істинної, тим самим віддають шану тій владі, яка одна лише наказує це. Знак звіра — це папська субота, яку світ прийняв замість дня, установленого Богом.
“But the time to receive the mark of the beast, as designated in prophecy, has not yet come. The testing time has not yet come. There are true Christians in every church, not excepting the Roman Catholic communion. None are condemned until they have had the light and have seen the obligation of the fourth commandment. But when the decree shall go forth enforcing the counterfeit Sabbath, and when the loud cry of the third angel shall warn men against the worship of the beast and his image, the line will be clearly drawn between the false and the true. Then those who still continue in transgression will receive the mark of the beast in their foreheads or in their hands.
Але час отримати знак звіра, як зазначено в пророцтві, ще не настав. Час випробування ще не настав. Є істинні християни в кожній церкві, не виключаючи Римо-католицької церкви. Ніхто не буде засуджений, доки не отримає світло і не усвідомить обов’язковість четвертої заповіді. Але коли вийде указ, що запроваджуватиме примусове дотримання фальшивої суботи, і коли гучний клич третього ангела застережатиме людей від поклоніння звірові та його образу, межа між фальшивим і істинним буде чітко проведена. Тоді ті, хто й далі перебуватиме в переступі, отримають знак звіра на своїх чолах або на своїх руках.
“With rapid steps we are approaching this period. When Protestant churches shall unite with the secular power to sustain a false religion, for opposing which their ancestors endured the fiercest persecution, then will the papal Sabbath be enforced by the combined authority of church and state. There will be a national apostasy, which will end only in national ruin.” Bible Training School, February 2, 1913.
«Швидкими кроками ми наближаємося до цього часу. Коли протестантські церкви об’єднаються зі світською владою, щоб підтримувати хибну релігію, за опір якій їхні предки зазнавали найжорстокіших переслідувань, тоді папська субота буде примусово запроваджена об’єднаною владою церкви й держави. Відбудеться національне відступництво, яке закінчиться лише національною руїною». Школа біблійної підготовки, 2 лютого 1913 р.
The class of “many” who are overthrown at the soon-coming Sunday law, are those who will be held accountable to the light of the Sabbath, which is the light that is given for that time, which is a turning point, and a crisis in the history of both the church and the nations. That class is the church of Laodicean Adventism that has reached their conclusion of wandering in the wilderness of rebellion. It is there that they are spewed out of the mouth of the Lord for eternity. Laodicean Adventism are those who were called unto the light of the third angel, either at the first Kadesh in the history of 1844, unto 1863, or at the second Kadesh in the history of 2001, unto the Sunday law.
Клас «багатьох», яких повалить недільний закон, що вже близько, — це ті, з кого спитають за світло суботи, яке дане для того часу й є переломним моментом і кризою в історії як церкви, так і народів. Цей клас — це церква лаодикійського адвентизму, що дійшла кінця свого блукання в пустелі бунту. Саме там їх буде виплюнуто з уст Господа навіки. Лаодикійський адвентизм — це ті, кого було покликано до світла третього ангела або при першому Кадеші в історичний період від 1844 до 1863 року, або при другому Кадеші в історії від 2001 року аж до недільного закону.
And he saith unto him, Friend, how camest thou in hither not having a wedding garment? And he was speechless. Then said the king to the servants, Bind him hand and foot, and take him away, and cast him into outer darkness; there shall be weeping and gnashing of teeth. For many are called, but few are chosen. Matthew 22:12–14.
І він сказав йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? І він занімів. Тоді цар сказав слугам: Зв’яжіть йому руки й ноги, візьміть його та вкиньте у зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. Бо багато покликаних, але мало вибраних. Матвія 22:12–14.
The voice of the third angel, either in 1844, or 2001, was a call unto the wedding. The “many” that are overthrown at the Sunday law, are the “many” who rejected the wedding garment of Christ’s righteousness, and instead become part of the marriage party of the ten kings unto the whore of Rome. For that marriage, a person can keep their own garments, for all they need to take away their reproach is to be called by the surname of the whore that reigns over the ten kings.
Голос третього ангела, чи то в 1844 році, чи то в 2001-му, був закликом на весілля. Ті «багато», які будуть повалені під час недільного закону, — це ті «багато», що відкинули весільну одежу праведності Христа і натомість стали частиною шлюбного союзу десяти царів із блудницею Риму. Для того шлюбу людина може зберегти власну одежу, бо все, що потрібно, щоб зняти з себе ганьбу, — це називатися прізвищем блудниці, яка панує над десятьма царями.
And in that day seven women shall take hold of one man, saying, We will eat our own bread, and wear our own apparel: only let us be called by thy name, to take away our reproach. Isaiah 4:1.
І того дня семеро жінок ухопляться за одного чоловіка, кажучи: свій хліб будемо їсти і свій одяг будемо носити; тільки нехай будемо зватися твоїм ім’ям, щоб зняти з нас нашу ганьбу. Ісая 4:1.
They failed the first dietary test, for they chose to eat their own bread, instead of the bread of heaven. They failed the second test where they were to glorify God by manifesting His character, but they chose instead to wear their own garments. They failed the third litmus test, for they manifested the name (character) of the beast, for they chose to reject the name (character) of Christ. The purpose that Nimrod built a city (state), and a tower (church), in the first mention of Babylon, was that he might make himself a name.
Вони провалили перше дієтичне випробування, бо обрали їсти свій хліб, а не хліб небесний. Вони провалили друге випробування, у якому мали прославити Бога, явивши Його характер, але натомість обрали одягтися у свої одежі. Вони провалили третій лакмусовий тест, бо виявили ім’я (характер) звіра, адже обрали відкинути ім’я (характер) Христа. Метою, з якою Німрод збудував місто (державу) і вежу (церкву) у першій згадці про Вавилон, було зробити собі ім’я.
And they said, Go to, let us build us a city and a tower, whose top may reach unto heaven; and let us make us a name, lest we be scattered abroad upon the face of the whole earth. Genesis 11:4.
І вони сказали: Ходімо, збудуймо собі місто і башту, вершина якої сягатиме неба; і зробімо собі ім’я, щоб не розпорошилися по поверхні всієї землі. Буття 11:4.
Name is a symbol of character, and the prophetic character of the eighth beast, that is of the seven, is the twofold nature of the combination of Church (tower) and State (city). In the crisis of the last days men will separate into two classes.
Ім’я — символ характеру, а пророчий характер восьмого звіра, що є із семи, — це двояка природа поєднання Церкви (вежі) і Держави (міста). У кризі останніх днів люди поділяться на дві групи.
“There can be only two classes. Each party is distinctly stamped, either with the seal of the living God, or with the mark of the beast or his image. Each son and daughter of Adam chooses either Christ or Barabbas as his general. And all who place themselves on the side of the disloyal are standing under Satan’s black banner, and are charged with rejecting and despitefully using Christ. They are charged with deliberately crucifying the Lord of life and glory.” Review and Herald, January 30, 1900.
Може бути лише два табори. Кожна сторона чітко позначена: або печаткою живого Бога, або тавром звіра чи його образу. Кожен син і кожна дочка Адама обирає собі за полководця або Христа, або Варавву. І всі, хто стає на бік зрадників, стоять під чорним прапором Сатани і звинувачуються у відкиненні та зневажанні Христа. Їх звинувачують у свідомому розп’ятті Господа життя і слави. Огляд і Вісник, 30 січня 1900 р.
One class will represent the image of the beast, and the other class will represent the image of Christ. One will be wearing Christ’s wedding garment, and the other class will be wearing “their own apparel.” One class will be eating the heavenly diet, and the other will be eating their “own bread.” The class that eats their own bread, and retains their own apparel, represent the “many” who were called by the voice of the third angel, and they are the “many” who are overthrown at the soon-coming Sunday law. Their attempt to redeem their lost condition when their characters are manifested at the crisis of the Sunday law is the false hope that if they can accept the name of the whore of Rome, that doing so will take away their “reproach.”
Один клас представлятиме образ звіра, а інший — образ Христа. Одні будуть зодягнені у Христову весільну одежу, а інший клас — у "свою одежу". Один клас споживатиме небесну поживу, а інший — їстиме свій "хліб". Клас, що їсть свій хліб і зберігає свою одежу, представляє "багатьох", покликаних голосом третього ангела, і це ті "багато", яких повалить недільний закон, що незабаром настане. Їхня спроба викупити свій втрачений стан, коли їхні характери виявляться під час кризи недільного закону, — це фальшива надія, нібито прийняття імені блудниці Риму зніме з них їхню "ганьбу".
At that time, the few who are chosen are lifted up as the ensign of the one hundred and forty-four thousand, and there is then another group in verse forty-one who then “escape” the hand of the counterfeit king of the north. The Hebrew word translated as “escape,” in verse forty-one, means to escape as if by slipperiness, and the definition conveys the idea of holding a bar of soap in the water, and due to the slipperiness of the soap, it slips out of your hand. The primary element of the definition of the word, when it is employed in the Hebrew language is that whatever it is that escapes, is something that had, prior to the escape, been under the control of whatever it escapes from.
У той час небагатьох обраних підносять як знам'я ста сорока чотирьох тисяч, а у вірші сорок першому згадується ще одна група, яка тоді «втікає» з-під руки фальшивого царя півночі. Єврейське слово, перекладене у вірші сорок першому як «втекти», означає вислизнути, ніби завдяки слизькості, і це визначення передає уявлення про те, що коли тримати у воді шматок мила, то через його слизькість воно вислизає з руки. Основний елемент цього визначення в єврейській мові полягає в тому, що все, що вислизає, до того, як вислизнути, перебувало під контролем того, від чого воно вислизає.
In verse forty-one, the threefold union of the dragon, the beast and false prophet is accomplished.
У сорок першому вірші звершується потрійний союз дракона, звіра та лжепророка.
“The Protestants of the United States will be foremost in stretching their hands across the gulf to grasp the hand of Spiritualism; they will reach over the abyss to clasp hands with the Roman power; and under the influence of this threefold union, this country will follow in the steps of Rome in trampling on the rights of conscience.” The Great Controversy, 588.
"Протестанти Сполучених Штатів першими простягнуть свої руки через прірву, щоб потиснути руку спіритизмові; вони простягнуть руки через безодню, щоб потиснути руку римській владі; і під впливом цього потрійного союзу ця країна піде слідами Рима, попираючи права сумління." Велика боротьба, 588.
When the United States joins hands with the United Nations, and the papacy at the Sunday law, there is a group of people who have previously been in the hand of the papacy, who then “escape” from the counterfeit king of the north’s hand. Those people were previously held in the grasp of the papal power. Those people are represented at Herod’s birthday party by John the Baptist, who was then in the captivity of the Roman dungeons, awaiting death or deliverance. The class of people who escape the captivity of the papacy at the Sunday law, are represented by three tribes, and thus symbolize the threefold makeup of modern Babylon.
Коли Сполучені Штати об’єднаються з Організацією Об’єднаних Націй і папством під час запровадження недільного закону, є група людей, які раніше були в руках папства, а тоді «утікають» з-під влади фальшивого царя півночі. Ці люди раніше були під владою папства. Цих людей на святкуванні дня народження Ірода представляє Іван Хреститель, який тоді перебував у полоні римських темниць, очікуючи смерті або визволення. Клас людей, які під час недільного закону вириваються з полону папства, представлений трьома племенами і таким чином символізує потрійний склад сучасного Вавилона.
At that very time, the second voice of Revelation chapter eighteen, calls those people to flee out of Babylon, that they not partake of her judgments that are then to begin. That second voice, is the voice of Christ, but it represents the voice of the one hundred and forty-four thousand who are then proclaiming the third angels’ message with a loud voice. When those who escape the hand (a symbol of submission), they escape the hand of the counterfeit king of the north, and they then find the hand of the true king of the north.
Саме в той час другий голос вісімнадцятого розділу Об’явлення закликає тих людей утекти з Вавилону, щоб не зазнати її судів, що тоді мають розпочатися. Той другий голос — це голос Христа, але він представляє голос ста сорока чотирьох тисяч, які тоді проголошують звістку третього ангела гучним голосом. Коли ті, хто вириваються з-під руки (рука — символ підкорення), звільняються з-під руки фальшивого царя півночі, тоді вони опиняються під рукою істинного царя півночі.
At Mount Carmel the prophets of Baal were slain, and as the masculine false deity they represent the State, and the prophets of Ashtaroth represent the Church. Elijah slew the prophets of Baal, thus identifying the end of the sixth kingdom, though the religion of apostate Protestantism as represented by Salome, was still represented. Salome, Apostate Protestantism, as Salome, seduces Herod, and the ten kings agree to enter into a Church and State alliance with the eighth head, that was of the seven heads. Salome is the one who the incestuous Herod lusts after in his heart.
На горі Кармель пророки Ваала були вбиті, і, як чоловіче фальшиве божество, вони представляють Державу, а пророки Ашторет представляють Церкву. Ілля вбив пророків Ваала, ознаменувавши кінець шостого царства, хоча релігія відступницького протестантизму, представлена Саломією, усе ще була представлена. Саломія, відступницький протестантизм, як Саломія, спокушає Ірода, і десять царів погоджуються увійти в союз Церкви й Держави з восьмою головою, яка була з семи голів. Саломія — та, яку у своєму серці хтиво бажає кровозмісний Ірод.
But I say unto you, That whosoever looketh on a woman to lust after her hath committed adultery with her already in his heart. Matthew 5:28.
А я кажу вам: кожен, хто дивиться на жінку, щоб пожадати її, уже вчинив із нею перелюб у своєму серці. Матвія 5:28.
Herod’s incestuous lust in his heart, joined their flesh together in his heart, and he therefore became one with Salome.
Кровозмісна похіть Ірода в його серці з’єднала їхню плоть у його серці, і тому він став одним цілим із Саломеєю.
Therefore shall a man leave his father and his mother, and shall cleave unto his wife: and they shall be one flesh. Genesis 2:24.
Тому залишить чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї дружини, і стануть вони одним тілом. Буття 2:24.
At Herod’s birthday party, Herod and Salome became united, and Herod, who was typified by Ahab, is the head of the ten kings of the northern kingdom. At the soon coming Sunday law, the sixth kingdom of the earth beast ends when the horns that had become one horn representing the combination of the horns of Church and State (the image of the beast), is slain by Elijah. Salome then seduces Herod, becomes one with him, and convinces him to give half his kingdom (the world-wide State) to her mother (the world-wide Church). Salome has then taken control of Ahab and his ten tribes, for the ten kings all agree with each other.
На святкуванні дня народження Ірода Ірод і Саломея поєдналися, а Ірод, прообразом якого був Ахав, очолює десятьох царів північного царства. При скорому настанні недільного закону шосте царство земного звіра закінчується, коли буде вбитий Іллею один ріг, у який злилися роги і який уособлює поєднання рогів Церкви й Держави (образ звіра). Потім Саломея зваблює Ірода, стає з ним одним цілим і переконує його віддати половину свого царства (світову Державу) своїй матері (світовій Церкві). Так Саломея бере під контроль Ахава та його десять племен, бо десять царів усі згодні між собою.
And the ten horns which thou sawest are ten kings, which have received no kingdom as yet; but receive power as kings one hour with the beast. These have one mind, and shall give their power and strength unto the beast. Revelation 17:12, 13.
А десять рогів, що ти бачив, — це десять царів, які ще не одержали царства; але приймуть владу як царі на одну годину зі звіром. Вони мають одну думку й віддадуть свою владу та силу звірові. Об’явлення 17:12, 13.
The beast they give their power and strength unto is the beast that the whore rides upon. The beast represents the character of the image, which is the combination of Church and State, with the woman (Church) in control of the relationship, for it is a Latin marriage, where the surname is the name of the wife, and where the woman rules over the man, in rebellion against the true marriage relationship.
Звір, якому вони віддають свою владу й силу, — це звір, на якому воссідає блудниця. Цей звір уособлює характер образу, який є поєднанням Церкви й Держави, де жінка (Церква) керує цими стосунками, бо це латинський шлюб, де родове ім’я походить від дружини, і де жінка панує над чоловіком у бунті проти істинних шлюбних стосунків.
Unto the woman he said, I will greatly multiply thy sorrow and thy conception; in sorrow thou shalt bring forth children; and thy desire shall be to thy husband, and he shall rule over thee. Genesis 3:16.
Жінці Він сказав: Вельми помножу скорботу твою у вагітності твоїй; у скорботі будеш народжувати дітей; і жадання твоє буде до чоловіка твого, і він буде панувати над тобою. Буття 3:16.
The ten kings are of one mind, and one heart.
Десятеро королів однієї думки й єдиного серця.
“Revelation 17:13–14 quoted. ‘These have one mind.’ There will be a universal bond of union, one great harmony, a confederacy of Satan’s forces. ‘And shall give their power and strength unto the beast.’ Thus is manifested the same arbitrary, oppressive power against religious liberty, freedom to worship God according to the dictates of conscience, as was manifested by the papacy, when in the past it persecuted those who dared to refuse to conform with the religious rites and ceremonies of Romanism.
Об’явлення 17:13–14 процитовано. «Вони мають одну думку». Будуть всесвітні узи єдності, одна велика гармонія, конфедерація сил Сатани. «І віддадуть свою владу та силу звірові». Так виявляється та сама свавільна, гнобительська влада проти релігійної свободи, свободи поклонятися Богові згідно з веліннями сумління, як це виявляло папство, коли в минулому воно переслідувало тих, хто наважувався відмовитися підкорятися релігійним обрядам і церемоніям романізму.
“In the warfare to be waged in the last days there will be united, in opposition to God’s people, all the corrupt powers that have apostatized from allegiance to the law of Jehovah. In this warfare the Sabbath of the fourth commandment will be the great point at issue; for in the Sabbath commandment the great Law-giver identifies Himself as the Creator of the heavens and the earth.” The Seventh-day Adventist Bible Commentary, 983.
У війні, що вестиметься в останні дні, проти Божого народу об’єднаються всі зіпсуті сили, які відступили від вірності закону Єгови. У цій війні субота четвертої заповіді стане головним предметом суперечки; адже в заповіді про суботу великий Законодавець виявляє Себе як Творця неба і землі. Біблійний коментар адвентистів сьомого дня, 983.
The ten kings, whose leader is Ahab, or Herod, have been seduced by Salome, the daughter of Herodias. The United Nations, who at the Sunday law is seduced by Salome, the false religion of apostate Protestantism, and who was formerly the sixth kingdom of Bible prophecy, takes control of the kingdom of ten kings, who all agree to give half their kingdom unto the religion of Catholicism. They make this unanimous decision, for all the kings were seduced by Salome’s seductive dance. They agree to place their united strength into the work of killing those represented by John the Baptist.
Десять царів, лідером яких є Ахав, або Ірод, були зваблені Саломією, дочкою Іродіади. Організація Об’єднаних Націй, яка під час недільного закону зваблена Саломією, хибною релігією відступницького протестантизму, і яка раніше була шостим царством біблійного пророцтва, бере під контроль царство десяти царів, які всі погоджуються віддати половину свого царства релігії католицизму. Вони ухвалюють це одностайне рішення, бо всі царі були зваблені спокусливим танцем Саломії. Вони погоджуються спрямувати свою об’єднану силу на справу вбивства тих, кого уособлює Іван Хреститель.
The beast (the United Nations) is governed by a premier king (the daughter of Jezebel). Jezebel had directed her daughter to initiate the adulterous and incestuous relationship with Herod and the other kings, for she is the mother of harlots. She is the pimp of her own daughter. Herod, Ahab and the United Nations were seduced by the false prophet, who is the United States. The United States, ceases to be the sixth kingdom when the prophets of Baal were slain, and the prophets of Ashtaroth (Salome) immediately become the governing power of the seventh kingdom, as it duplicates in the world, what it just accomplished in the United States.
Звір (Організація Об’єднаних Націй) керується верховним царем (донькою Єзавелі). Єзавель наказала своїй доньці розпочати перелюбні та інцестуозні стосунки з Іродом та іншими царями, бо вона — мати блудниць. Вона — сутенерка власної доньки. Ірод, Ахав та Організація Об’єднаних Націй були зведені лжепророком, яким є Сполучені Штати. Сполучені Штати перестають бути шостим царством, коли пророків Ваала було вбито, і пророки Аштарот (Саломеї) негайно стають керівною силою сьомого царства, відтворюючи у світі те, що щойно було здійснено у Сполучених Штатах.
The beast is the kings who are in a relationship with the whore’s daughter, and the whore is the woman that rules over the beast. Jesus illustrates the end of a thing, with the beginning of a thing. Just as Revelation chapter seventeen’s illustration of eight kingdoms unsealed the eight kingdoms of Daniel chapter two, the beast and the woman that rides upon the beast unseals another prophetic truth, that is based upon the first representing the last.
Звір — це царі, які перебувають у стосунках із дочкою блудниці, а блудниця — це жінка, яка панує над звіром. Ісус ілюструє кінець чогось його початком. Подібно до того, як образ восьми царств у сімнадцятому розділі Об’явлення розкрив вісім царств другого розділу Даниїла, звір і жінка, що сидить на звірі, розкривають іншу пророчу істину, яка ґрунтується на тому, що перше представляє останнє.
Revelation chapter seventeen is the last reference to the kingdoms of Bible prophecy, and therefore demands that Daniel chapter two, which is the first reference to the kingdoms of Bible prophecy, of prophetic necessity must also represent eight kingdoms, of which the eighth kingdom was of the seven. So too, the judgment of the woman and the beast she rides upon in chapter seventeen, must be represented in the first judgment of the whore in 1798.
Сімнадцятий розділ Об’явлення є останньою згадкою про царства біблійного пророцтва і, отже, вимагає, щоб другий розділ книги Даниїла, який є першою згадкою про царства біблійного пророцтва, з пророчої необхідності також представляв вісім царств, з яких восьме царство було з тих семи. Так само суд над жінкою та звіром, на якому вона сидить, у сімнадцятому розділі має бути представлений у першому суді над блудницею 1798 року.
The angel informed John at the opening of chapter seventeen, that he was going to show the judgment of the great whore and of the beast she rides upon. The first time the whore was judged has been correctly understood as 1798 when the papacy received its deadly wound, and the time of the end arrived. Yet when a “time of the end” is represented in prophetic history there are always two waymarks symbolized by people. The birth of Aaron and his brother Moses was the time of the end in that history. Those two waymarks typified the birth of John the Baptist, and sixth months later his cousin Jesus, thus marking the time of the end for that history. At the end of the seventy-year captivity, which typifies the time of the end in 1798, Darius and his nephew Cyrus are the two waymarks of the time of the end. Together, they typify Reagan and Bush the first, in the time of the end of 1989.
На початку сімнадцятого розділу ангел сповістив Івана, що збирається показати суд над великою блудницею та над звіром, на якому вона сидить. Суд над блудницею вперше правильно розуміють як 1798 рік, коли папство отримало смертельну рану, і настав час кінця. Однак коли в пророчій історії представлено «час кінця», завжди є дві віхи, символізовані людьми. Народження Аарона та його брата Мойсея позначало час кінця в тій історії. Ці дві віхи були прообразом народження Івана Хрестителя, а через шість місяців — його двоюрідного брата Ісуса, тим самим позначивши час кінця для тієї історії. Наприкінці сімдесятирічного полону, що є прообразом часу кінця 1798 року, Дарій і його племінник Кир виступають двома віхами часу кінця. Разом вони прообразують Рейгана і Буша-старшого в часі кінця 1989 року.
1798, which was the time of the end when the book of Daniel was unsealed in Millerite history, identified the prophetic death of the political element of the beast of Catholicism. Napoleon’s general Berthier walked right into the Vatican, arrested the pope and ended the political authority of the beast of Catholicism. A year later, in 1799, the woman who had ridden that beast through the centuries, represented by the pope, died in captivity. The judgment of the whore, includes the judgment upon the beast she employed to govern the nations. Revelation chapter seventeen identifies both the judgment of the beast, and also the whore who rules over and rides upon the beast.
1798 рік, який був часом кінця, коли в історії міллеритів було розкрито книгу Даниїла, позначив пророчу смерть політичної складової звіра католицизму. Генерал Наполеона Бертьє просто увійшов до Ватикану, заарештував папу і поклав край політичній владі звіра католицизму. За рік, у 1799-му, жінка, яка століттями їздила на тому звірі, і яку представляв папа, померла в неволі. Суд над блудницею включає суд і над звіром, якого вона використовувала, щоб правити народами. Сімнадцятий розділ Одкровення вказує і на суд над звіром, і на блудницю, яка панує над звіром і сидить на ньому.
“The world is filled with storm and war and variance. Yet under one head—the papal power—the people will unite to oppose God in the person of His witnesses.” Testimonies, volume 7, 182.
"Світ сповнений бур, війни й розбрату. І все ж під єдиним проводом — папською владою — люди об’єднаються, щоб протистояти Богові в особі Його свідків." Свідчення, том 7, 182.
The eighth head, that is of the seven, is the papal power that reigns over the beast that is made up of ten kings who are governed by the daughter of the whore who rides upon the beast. The elements of the eighth kingdom, that is of the seven must be seen in the eighth and last president, who is of the seven presidents, when the image of the beast is formed within the United States. The combination of the apostate horns of Republicanism and Protestantism must have a “head” that rules over the image of the beast, and that ruler will be a dictator extraordinaire.
Восьма голова, що є з семи, — це папська влада, яка панує над звіром, що складається з десяти царів, якими керує дочка блудниці, яка сидить на звірі. Елементи восьмого царства, що є з семи, мають простежуватися у восьмому й останньому президентові, який є з семи президентів, коли в Сполучених Штатах буде сформовано образ звіра. Поєднання відступницьких рогів республіканізму та протестантизму повинне мати «голову», яка пануватиме над образом звіра, і той правитель буде винятковим диктатором.
We will continue this study in the next article.
Ми продовжимо це дослідження у наступній статті.
A Song or Psalm of Asaph. Keep not thou silence, O God: hold not thy peace, and be not still, O God. For, lo, thine enemies make a tumult: and they that hate thee have lifted up the head. They have taken crafty counsel against thy people, and consulted against thy hidden ones. They have said, Come, and let us cut them off from being a nation; that the name of Israel may be no more in remembrance. For they have consulted together with one consent: they are confederate against thee: The tabernacles of Edom, and the Ishmaelites; of Moab, and the Hagarenes; Gebal, and Ammon, and Amalek; the Philistines with the inhabitants of Tyre; Assur also is joined with them: they have holpen the children of Lot. Selah. Psalms 83:1–8.
Пісня або псалом Асафа. Не мовчи, Боже; не будь безмовний і не будь бездіяльний, Боже. Бо ось вороги Твої шумлять, і ті, що ненавидять Тебе, підняли голову. Вони задумали проти Твого народу підступну раду і радилися проти Твоїх захованих. Вони сказали: Ходімо, і вигубімо їх, щоб не були народом, щоб ім’я Ізраїля більше не згадувалося. Бо вони змовилися однодушно; проти Тебе союз уклали: намети Едома й Ізмаїльтяни, Моав і Агаряни, Гевал, і Аммон, і Амалик, Филистимляни з мешканцями Тира; і Ашшур також прилучився до них; вони допомогли синам Лотовим. Села. Псалми 83:1-8.