And in those times there shall many stand up against the king of the south: also the robbers of thy people shall exalt themselves to establish the vision; but they shall fall. Daniel 11:14.
І в ті часи постане багато хто проти царя півдня; також грабіжники з твого народу піднесуться, щоб утвердити видіння; але вони впадуть. Даниїла 11:14.
The word “doctrine” in the context of Christianity represents the established truths of the Bible. Various professedly Christian organizations possess different sets of what they define as biblical doctrines, but there is only one Truth. The distinction between “absolute truth” and “pluralism” is a subject outside our consideration at this juncture.
Слово «вчення» в контексті християнства означає усталені істини Біблії. Різні організації, що називають себе християнськими, мають різні набори того, що вони визначають як біблійні вчення, але Істина лише одна. Відмінність між «абсолютною істиною» та «плюралізмом» є темою, яка на цьому етапі виходить за межі нашого розгляду.
Pilate therefore said unto him, Art thou a king then? Jesus answered, Thou sayest that I am a king. To this end was I born, and for this cause came I into the world, that I should bear witness unto the truth. Every one that is of the truth heareth my voice. Pilate saith unto him, What is truth? And when he had said this, he went out again unto the Jews, and saith unto them, I find in him no fault at all. John 18:37, 38.
Тоді Пилат сказав йому: То ти цар? Ісус відповів: Ти кажеш, що я цар. Для цього я народився і для цього прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, чує мій голос. Пилат каже йому: Що таке істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і каже їм: Я не знаходжу в ньому жодної вини. Івана 18:37, 38.
Truth is God’s Word; it is His voice and it is Christ Himself.
Істина — Боже Слово; це Його голос і Сам Христос.
“We should know for ourselves what constitutes Christianity, what is truth, what is the faith that we have received, what are the Bible rules—the rules given us from the highest authority. There are many who believe without a reason on which to base their faith, without sufficient evidence as to the truth of the matter. If an idea is presented that harmonizes with their own preconceived opinions, they are all ready to accept it. They do not reason from cause to effect, their faith has no genuine foundation, and in the time of trial they will find that they have built upon the sand.
Ми самі повинні знати, що становить християнство, що є істиною, якою є віра, яку ми прийняли, якими є біблійні правила — правила, дані нам від найвищого авторитету. Є багато таких, хто вірить без підстав, на яких можна було б обґрунтувати свою віру, без достатніх доказів щодо істинності самої справи. Якщо їм пропонують думку, що узгоджується з їхніми власними заздалегідь сформованими поглядами, вони одразу готові її прийняти. Вони не міркують від причини до наслідку, їхня віра не має справжнього підґрунтя, і в час випробування вони виявлять, що збудували на піску.
“He who rests satisfied with his own present imperfect knowledge of the Scriptures, thinking this sufficient for his salvation, is resting in a fatal deception. There are many who are not thoroughly furnished with Scriptural arguments, that they may be able to discern error, and condemn all the tradition and superstition that has been palmed off as truth. Satan has introduced own ideas into the worship of God, that he might corrupt the simplicity of the gospel of Christ. A large number who claim to believe the present truth, know not what constitutes the faith that was once delivered to the saints—Christ in you the hope of glory. They think they are defending the old landmarks, but they are lukewarm and indifferent. They know not what it is to weave into their experience and to possess the real virtue of love and faith. They are not close Bible students, but are lazy and inattentive. When differences of opinion arise upon the passages of Scripture, these who have not studied to a purpose and are not decided as to what they believe, fall away from the truth. We ought to impress upon all the necessity of inquiring diligently into divine truth, that they may know that they do know what is truth. Some claim much knowledge, and feel satisfied with their condition, when they have no more zeal for the work, no more ardent love for God, and for souls for whom Christ died, than if they had never known God. They do not read the Bible [in order] to appropriate the marrow and fatness to their own souls. They do not feel that it is the voice of God speaking to them. But, if we would understand the way of salvation, if we would see the beams of the Sun of righteousness, we must study the Scriptures for a purpose, for the promises and prophecies of the Bible shed clear beams of glory upon the divine plan of redemption, which grand truths are not clearly comprehended.” The 1888 Materials, 403.
Той, хто задовольняється своїм теперішнім недосконалим знанням Писання, вважаючи це достатнім для свого спасіння, перебуває в смертельній омані. Є багато таких, хто не належно озброєний біблійними аргументами, щоб уміти розпізнавати помилку і засуджувати всі ті традиції та забобони, які було видано за істину. Сатана ввів свої власні ідеї в поклоніння Богові, щоб зіпсувати простоту Євангелія Христа. Багато хто, заявляючи, що вірить у нинішню істину, не знає, що становить ту віру, одного разу передану святим,— Христос у вас, надія слави. Вони думають, що захищають давні віхи, але вони теплі й байдужі. Вони не знають, що означає вплітати у свій досвід і мати справжню чесноту любові та віри. Вони не є уважними дослідниками Біблії, а ліниві й неуважні. Коли виникають розбіжності в поглядах щодо місць Писання, ті, хто не навчалися цілеспрямовано і не визначилися, у що вірять, відпадають від істини. Ми повинні наголошувати всім на необхідності старанно досліджувати божественну істину, щоб вони знали, що справді знають, що є істина. Дехто заявляє про велике знання і задоволений своїм станом, коли в них немає більше ревності до праці, жодної палкішої любові до Бога і до душ, за які Христос помер, ніж якби вони ніколи не пізнали Бога. Вони не читають Біблію [щоб] живитися туком і ситістю для власних душ. Вони не відчувають, що це голос Божий звертається до них. Але якщо ми хочемо зрозуміти шлях спасіння, якщо хочемо побачити промені Сонця праведності, ми повинні вивчати Писання з метою, бо обітниці та пророцтва Біблії проливають ясні промені слави на божественний план викуплення — величні істини, які ще не ясно зрозумілі. Матеріали 1888 року, 403.
We are required to know what those doctrines are, and how to present, establish and defend those truths.
Ми повинні знати, якими є ті доктрини, і як представляти, утверджувати та захищати ті істини.
“It does not seem possible to us now that any should have to stand alone; but if God has ever spoken by me, the time will come when we shall be brought before councils and before thousands for his name’s sake, and each one will have to give the reason of his faith. Then will come the severest criticism upon every position that has been taken for the truth. We need, then, to study the word of God, that we may know why we believe the doctrines we advocate. We must critically search the living oracles of Jehovah.” Review and Herald, December 18, 1888.
"Нам зараз не здається можливим, щоб комусь довелося стояти наодинці; але якщо Бог коли-небудь говорив через мене, прийде час, коли заради Його імені нас поставлять перед радами і перед тисячами, і кожному доведеться дати звіт про свою віру. Тоді впаде найсуворіша критика на кожну позицію, яку було зайнято заради істини. Отже, нам потрібно вивчати Слово Боже, щоб знати, чому ми віримо в ті вчення, які відстоюємо. Ми повинні критично досліджувати живі вислови Єгови." Review and Herald, 18 грудня 1888 р.
In order to be brought before “thousands” it is evident that some of the defenders of truth in the last days will be forced to defend the truth in a medium such as television or web broadcasts. How else could thousands watch the testimony given by the one hundred and forty-four thousand? The doctrines we advocate identify the basis of our faith.
Щоб постати перед «тисячами», очевидно, що деякі захисники істини в останні дні будуть змушені захищати істину через такі засоби, як телебачення або веб-трансляції. Як інакше тисячі могли б побачити свідчення, яке дають сто сорок чотири тисячі? Доктрини, які ми відстоюємо, визначають основу нашої віри.
“The members of the church will individually be tested and proved. They will be placed in circumstances where they will be forced to bear witness for the truth. Many will be called to speak before councils and in courts of justice, perhaps separately and alone. The experience which would have helped them in this emergency they have neglected to obtain, and their souls are burdened with remorse for wasted opportunities and neglected privileges.” Testimonies, volume 5, 463.
"Члени церкви будуть кожен окремо випробувані й перевірені. Вони опиняться в обставинах, у яких будуть змушені свідчити про істину. Багатьох покличуть виступати перед радами та в судах, можливо, окремо й наодинці. Досвід, який допоміг би їм у цій скрутній ситуації, вони занедбали набути, і їхні душі обтяжені каяттям за змарновані можливості та занедбані привілеї." Свідчення, том 5, 463.
God’s Word never fails, and therefore if we are to be numbered with the one hundred and forty-four thousand, we must know what believe based upon what is written in God’s Word. Before the testing time arrives when God’s people are forced to explain the doctrines they believe, God allows errors to be introduced in order to force God’s people to critically study His Word.
Боже Слово ніколи не підводить, і тому, якщо ми маємо бути зараховані до числа ста сорока чотирьох тисяч, ми повинні знати, у що віримо, на підставі того, що написано в Божому Слові. Перш ніж настане час випробування, коли Божий народ буде змушений пояснювати віровчення, у які він вірить, Бог допускає появу помилок, щоб змусити Свій народ критично вивчати Його Слово.
“The fact that there is no controversy or agitation among God’s people should not be regarded as conclusive evidence that they are holding fast to sound doctrine. There is reason to fear that they may not be clearly discriminating between truth and error. When no new questions are started by investigation of the Scriptures, when no difference of opinion arises which will set men to searching the Bible for themselves to make sure that they have the truth, there will be many now, as in ancient times, who will hold to tradition and worship they know not what.
Той факт, що серед Божого народу немає полеміки чи збурення, не слід вважати остаточним доказом того, що вони міцно тримаються здорового вчення. Є підстави побоюватися, що вони можуть не розрізняти чітко істину й помилку. Коли дослідження Писання не породжує нових питань, коли не виникає розбіжностей у поглядах, які спонукали б людей самостійно досліджувати Біблію, щоб упевнитися, що вони мають істину, тепер, як і в давнину, буде чимало таких, які триматимуться традиції й поклонятимуться тому, чого не знають.
“I have been shown that many who profess to have a knowledge of present truth know not what they believe. They do not understand the evidences of their faith. They have no just appreciation of the work for the present time. When the time of trial shall come, there are men now preaching to others who will find, upon examining the positions they hold, that there are many things for which they can give no satisfactory reason. Until thus tested they knew not their great ignorance. And there are many in the church who take it for granted that they understand what they believe; but, until controversy arises, they do not know their own weakness. When separated from those of like faith and compelled to stand singly and alone to explain their belief, they will be surprised to see how confused are their ideas of what they had accepted as truth. Certain it is that there has been among us a departure from the living God and a turning to men, putting human in place of divine wisdom.
Мені було показано, що багато хто, хто заявляє, ніби має знання істини теперішнього часу, не знають, у що вони вірять. Вони не розуміють доказів своєї віри. Вони не мають належної оцінки справи теперішнього часу. Коли настане час випробування, деякі, хто нині проповідує іншим, при розгляді позицій, яких вони дотримуються, виявлять, що є багато речей, для яких вони не можуть дати задовільного пояснення. Поки їх таким чином не випробують, вони не усвідомлюють свого великого незнання. І в церкві є багато таких, хто сприймає як належне, що розуміє те, у що вірить; але, доки не виникне суперечка, вони не знають власної слабкості. Коли їх відділять від одновірців і змусять стояти сам на сам, щоб пояснити свою віру, вони будуть здивовані, побачивши, наскільки плутаними є їхні уявлення про те, що вони приймали за істину. Безперечно, що серед нас відбулося відступлення від живого Бога й звернення до людей, коли людську мудрість ставлять на місце Божої.
“God will arouse His people; if other means fail, heresies will come in among them, which will sift them, separating the chaff from the wheat. The Lord calls upon all who believe His word to awake out of sleep. Precious light has come, appropriate for this time. It is Bible truth, showing the perils that are right upon us. This light should lead us to a diligent study of the Scriptures and a most critical examination of the positions which we hold. God would have all the bearings and positions of truth thoroughly and perseveringly searched, with prayer and fasting. Believers are not to rest in suppositions and ill-defined ideas of what constitutes truth. Their faith must be firmly founded upon the word of God so that when the testing time shall come and they are brought before councils to answer for their faith they may be able to give a reason for the hope that is in them, with meekness and fear.
Бог пробудить Свій народ; якщо інші засоби не подіють, серед них з’являться єресі, які просіють їх, відділяючи полову від пшениці. Господь закликає всіх, хто вірить Його слову, прокинутися від сну. Прийшло дорогоцінне світло, відповідне цьому часу. Це біблійна істина, яка показує небезпеки, що стоять просто перед нами. Це світло має спонукати нас до старанного вивчення Святого Письма і до якнайкритичнішого дослідження позицій, яких ми дотримуємося. Бог бажає, щоб усі аспекти й положення істини були ретельно й наполегливо досліджені, з молитвою і постом. Віруючим не слід задовольнятися припущеннями та нечіткими уявленнями про те, що становить істину. Їхня віра має бути міцно заснована на Божому слові, щоб коли настане час випробування і їх поставлять перед радами для відповіді за свою віру, вони були спроможні дати звіт про надію, що в них, з лагідністю та страхом.
“Agitate, agitate, agitate. The subjects which we present to the world must be to us a living reality. It is important that in defending the doctrines which we consider fundamental articles of faith we should never allow ourselves to employ arguments that are not wholly sound. These may avail to silence an opposer, but they do not honor the truth. We should present sound arguments, that will not only silence our opponents, but will bear the closest and most searching scrutiny. With those who have educated themselves as debaters there is great danger that they will not handle the word of God with fairness. In meeting an opponent it should be our earnest effort to present subjects in such a manner as to awaken conviction in his mind, instead of seeking merely to give confidence to the believer.
Агітуйте, агітуйте, агітуйте. Питання, які ми представляємо світові, мають бути для нас живою реальністю. Важливо, щоб, захищаючи вчення, які ми вважаємо основоположними статтями віри, ми ніколи не дозволяли собі вдаватися до аргументів, що не є цілком обґрунтованими. Такі аргументи можуть і змусити опонента замовкнути, але вони не служать істині. Ми повинні наводити обґрунтовані аргументи, які не лише змушуватимуть наших опонентів замовкнути, а й витримають найприскіпливішу й найретельнішу перевірку. У тих, хто виробив у собі навички полеміста, є велика небезпека, що вони не обходитимуться зі Словом Божим неупереджено. Зустрічаючись із опонентом, ми повинні щиро прагнути подавати питання так, щоб пробудити в його розумі переконання, а не лише намагатися вселяти впевненість віруючому.
“Whatever may be man’s intellectual advancement, let him not for a moment think that there is no need of thorough and continuous searching of the Scriptures for greater light. As a people we are called individually to be students of prophecy. We must watch with earnestness that we may discern any ray of light which God shall present to us. We are to catch the first gleamings of truth; and through prayerful study clearer light may be obtained, which can be brought before others.” Testimonies, volume 5, 708.
"Яким би не був інтелектуальний поступ людини, хай вона ні на мить не подумає, що немає потреби в ґрунтовному й безперервному дослідженні Святого Письма в пошуках більшого світла. Як народ, ми кожен особисто покликані бути дослідниками пророцтв. Ми повинні пильно й ревно стежити, щоб розпізнати будь-який промінь світла, який Бог відкриє нам. Ми маємо вловлювати перші проблиски істини; і завдяки молитовному вивченню може бути отримане ясніше світло, яке можна представити іншим." Свідчення, том 5, 708.
The “students of prophecy” that ultimately makeup the one hundred and forty-four thousand will be “individually tested and proved,” in advance of their confrontation with the earthly powers who bring about the soon-coming Sunday law crisis and persecution. The faithful will first be “aroused” by God. The sleeping virgins will be “aroused” from the slumber they have fallen into during the tarrying time. If they will not awaken by the message that God has presented through the articles that have been sent forth since July of 2023, then God will allow “heresies” to “come in among them” which will finish the separation of the wheat and tares through a sifting process. We are now in that sifting process.
"Дослідники пророцтв", які зрештою становитимуть сто сорок чотири тисячі, будуть "індивідуально випробувані й перевірені" заздалегідь, перед їхнім протистоянням із земними владами, що спричинять невдовзі прийдешню кризу недільного закону та переслідування. Вірні спершу будуть "пробуджені" Богом. Сплячі діви будуть "пробуджені" від дрімоти, в яку вони впали під час часу зволікання. Якщо вони не прокинуться від вістки, яку Бог представив через статті, що були надіслані починаючи з липня 2023 року, тоді Бог дозволить "єресям" "увійти поміж них", і це завершить відокремлення пшениці від куколю через процес просіювання. Ми зараз у цьому процесі просіювання.
There are three options available to those who have been following in the controversy of the correct identification of Modern Rome. One option is that the United States is Modern Rome, the other is that the papal power is Modern Rome and the third option is that both of the previous positions are incorrect and some other power is represented by the robbers of Daniel’s people who exalt themselves, fall, and establish the vision in verse fourteen of Daniel chapter eleven.
Для тих, хто стежить за суперечкою щодо правильної ідентифікації Сучасного Риму, існує три варіанти. Один варіант полягає в тому, що Сполучені Штати є Сучасним Римом, інший — що папська влада є Сучасним Римом, а третій — що обидві попередні позиції неправильні, а якусь іншу силу представляють розбійники з народу Даниїла, які звеличуються, падають і утверджують видіння у чотирнадцятому вірші одинадцятого розділу книги Даниїла.
I contend that the disagreement of whether Modern Rome is the papal power or the United States, has been allowed to be introduced into this movement for the purpose of forcing His people to study His prophetic word. God has brought about this controversy in a manifestation of His mercy. I contend the disagreement is more about preparing His people for the coming crisis than simply identifying who is right and who is wrong about Modern Rome. The disagreement was allowed and designed by God to demonstrate, for any who wish to see, that their own personal understanding of His prophetic word is incomplete or incorrect. The controversy is therefore evidence of God’s mercy.
Я стверджую, що незгода щодо того, чи є Сучасний Рим папською владою чи Сполученими Штатами, була дозволена й введена в цей рух з метою примусити Його народ вивчати Його пророче слово. Бог спричинив цю суперечку як вияв Своєї милості. Я стверджую, що ця незгода стосується радше підготовки Його народу до прийдешньої кризи, ніж простого з’ясування, хто має рацію, а хто помиляється щодо Сучасного Риму. Цю незгоду Бог дозволив і задумав, щоб показати усім, хто бажає побачити, що їхнє власне розуміння Його пророчого слова є неповним або хибним. Отже, ця суперечка є доказом Божої милості.
The controversy not only involves the identification of who is the power represented by the robbers of thy people, but also whether the methodology of line upon line that both sides of the controversy profess to uphold is being properly applied. The prophetic rules associated with the methodology of line upon line includes special prophetic principles which will be part of the sifting process of the wheat and tares. Three elements of the methodology of line upon line which I contend are being misunderstood in this current controversy are Christ as the Truth, and Christ as Alpha and Omega, and a triple application of prophecy.
Суперечка стосується не лише визначення того, яка сила представлена грабіжниками твого народу, а й того, чи належним чином застосовується методологія «рядок на рядок», якої, як заявляють, дотримуються обидві сторони. Пророчі правила, пов’язані з методологією «рядок на рядок», включають особливі пророчі принципи, які стануть частиною процесу просіювання пшениці та куколю. Три елементи методології «рядок на рядок», які, на мою думку, неправильно розуміються в цій суперечці: Христос як Істина, Христос як Альфа й Омега та потрійне застосування пророцтва.
Ultimately those who hold to an incorrect understanding of verse fourteen of Daniel eleven will be found to be basing their doctrinal position upon a private interpretation.
Зрештою виявиться, що ті, хто дотримується неправильного розуміння чотирнадцятого вірша одинадцятого розділу книги Даниїла, ґрунтують свою доктринальну позицію на приватному тлумаченні.
We have also a more sure word of prophecy; whereunto ye do well that ye take heed, as unto a light that shineth in a dark place, until the day dawn, and the day star arise in your hearts: Knowing this first, that no prophecy of the scripture is of any private interpretation. For the prophecy came not in old time by the will of man: but holy men of God spake as they were moved by the Holy Ghost. 2 Peter 1:19–21.
І маємо ще певніше пророче слово, до якого ви добре робите, коли звертаєте увагу, як на світильник, що світить у темному місці, аж доки день не розвидниться й ранкова зоря не зійде у ваших серцях; знаючи насамперед те, що жодне пророцтво Писання не є справою власного тлумачення. Бо ніколи пророцтво не приходило з волі людської, але промовляли його святі Божі люди, водимі Духом Святим. 2 Петра 1:19-21.
In the controversy over verse fourteen, an example of what I understand to be a “private interpretation” is found in The Great Controversy.
У суперечці щодо чотирнадцятого вірша приклад того, що я розумію як «власне тлумачення», можна знайти у «Великій суперечці».
“As the Sabbath has become the special point of controversy throughout Christendom, and religious and secular authorities have combined to enforce the observance of the Sunday, the persistent refusal of a small minority to yield to the popular demand will make them objects of universal execration. It will be urged that the few who stand in opposition to an institution of the church and a law of the state ought not to be tolerated; that it is better for them to suffer than for whole nations to be thrown into confusion and lawlessness. The same argument many centuries ago was brought against Christ by the ‘rulers of the people.’ ‘It is expedient for us,’ said the wily Caiaphas, ‘that one man should die for the people, and that the whole nation perish not.’ John 11:50. This argument will appear conclusive; and a decree will finally be issued against those who hallow the Sabbath of the fourth commandment, denouncing them as deserving of the severest punishment and giving the people liberty, after a certain time, to put them to death. Romanism in the Old World and apostate Protestantism in the New will pursue a similar course toward those who honor all the divine precepts.” The Great Controversy, 615.
"Оскільки субота стала особливим предметом суперечки в усьому християнському світі, а релігійні та світські влади об’єдналися, щоб примусити до дотримання неділі, непохитна відмова невеликої меншості підкоритися загальній вимозі зробить їх об’єктами загального прокляття. Тверджуватимуть, що тих небагатьох, хто протистоїть установленню церкви та закону держави, не слід терпіти; що краще, аби вони постраждали, ніж щоб цілі народи були вкинуті в замішання та беззаконня. Той самий аргумент багато століть тому висували проти Христа 'правителі народу.' 'Вигідно для нас, — сказав лукавий Каяфа, — щоб одна людина померла за народ, і щоб увесь народ не загинув.' Івана 11:50. Цей аргумент здаватиметься переконливим; і зрештою буде видано указ проти тих, хто святять суботу четвертої заповіді, оголошуючи їх такими, що заслуговують найсуворішого покарання, і надаючи людям право, після певного часу, позбавити їх життя. Римське католицтво у Старому Світі та відступницький протестантизм у Новому підуть подібним шляхом щодо тих, хто шанує всі божественні заповіді." Велика боротьба, 615.
“Christendom” represents the worldwide community of Christians or the collective body of Christian-majority countries and cultures. The term is often used to denote the parts of the world where Christianity is the dominant religion and has significantly influenced the culture, laws, and social norms. Christendom encompasses the global expanse of Christianity in terms of its followers, cultural impact, and historical significance. Without removing the repetition that exists in the Ellen White CD-ROM, the word Christendom occurs one hundred and seventy-six times. Geographically Sister White identifies that Christendom in general represents Europe and the Americas. In the context of Sister White Europe is identified as the Old World and the Americas are the New world.
«Християнський світ» позначає всесвітню спільноту християн або сукупність країн і культур із християнською більшістю. Термін часто вживають для позначення частин світу, де християнство є домінуючою релігією і суттєво вплинуло на культуру, закони та соціальні норми. Християнський світ охоплює глобальне поширення християнства щодо його послідовників, культурного впливу та історичного значення. Якщо не вилучати повтори, що є на CD-ROM Еллен Вайт, слово «Christendom» зустрічається сто сімдесят шість разів. З географічного погляду Сестра Вайт зазначає, що християнський світ загалом відповідає Європі та Америкам. У Сестри Вайт Європа визначається як Старий Світ, а Америки — як Новий Світ.
“But the beast with lamblike horns was seen ‘coming up out of the earth.’ Instead of overthrowing other powers to establish itself, the nation thus represented must arise in territory previously unoccupied and grow up gradually and peacefully. It could not, then, arise among the crowded and struggling nationalities of the Old World—that turbulent sea of ‘peoples, and multitudes, and nations, and tongues.’ It must be sought in the Western Continent.
Але звіра з ягнячими рогами бачили таким, що «виходив із землі». Замість того, щоб повалити інші держави, аби утвердитися, нація, таким чином представлена, мала постати на раніше не зайнятій території й зростати поступово та мирно. Отже, вона не могла виникнути серед тісно скупчених і між собою борючихся народностей Старого Світу — того бурхливого моря «народів, і натовпів, і націй, і мов». Її слід шукати на Західному континенті.
“What nation of the New World was in 1798 rising into power, giving promise of strength and greatness, and attracting the attention of the world? The application of the symbol admits of no question. One nation, and only one, meets the specifications of this prophecy; it points unmistakably to the United States of America.’ The Great Controversy, 441.
"Яка держава Нового Світу у 1798 році набирала могутності, обіцяла силу та велич і привертала увагу світу? Застосування символу не залишає жодного сумніву. Лише одна держава, і тільки одна, відповідає ознакам цього пророцтва; воно недвозначно вказує на Сполучені Штати Америки.' Велика боротьба, 441."
The last sentence in the paragraph we are considering has been employed to suggest that “Romanism in the Old World and apostate Protestantism in the New” is identifying “Romanism of the Old World” as the papacy during the Dark Ages, and the United States (apostate Protestantism) as Modern Rome, represented by the phrase “apostate Protestantism in the New.” The “Old” is defined as past history, and the “New” is defined as modern or current history. That application wrest Sister White’s established understanding of both Christendom and the Old and New world.
Останнє речення в абзаці, який ми розглядаємо, було використано, щоб припустити, що «романізм у Старому Світі та відступницький протестантизм у Новому» ототожнює «романізм Старого Світу» з папством у Темні віки, а Сполучені Штати (відступницький протестантизм) — із Сучасним Римом, що виражено фразою «відступницький протестантизм у Новому». «Старий» визначається як минула історія, а «Новий» — як сучасна або поточна історія. Таке застосування перекручує усталене розуміння сестри Вайт як щодо християнського світу, так і щодо Старого й Нового Світу.
Those who apply the sentence in terms of past and future history, identify “a private interpretation” in direct contradiction to Sister White’s intended meaning. The claim is that the “Old World” represents past history and the “New” represents modern or current history (New).
Ті, хто застосовує це речення у термінах минулої та майбутньої історії, вдаються до «власного тлумачення», що прямо суперечить тому значенню, яке мала на увазі сестра Вайт. Стверджується, що «Старий Світ» представляє минулу історію, а «Новий» — сучасну або нинішню історію (Новий).
The passage says, “will pursue.” Romanism and apostate Protestantism “will pursue a similar course toward those who honor all the divine precepts.” The Old World in the passage is Europe and the New world is the Americas. Sister White is teaching that the entire world is to be confronted by the Sunday law test, and that Romanism will lead out in the persecutions in Europe and apostate Protestantism will lead out in persecutions in the Americas. The Americas and Europe are what is defined as “Christendom.” Both Romanism and apostate Protestantism “will pursue a similar course toward those who honor all the divine precepts.”
В уривку сказано: «будуть діяти». Папство і відступницький протестантизм «будуть діяти подібним чином щодо тих, хто шанує всі божественні приписи». Старий Світ в уривку — це Європа, а Новий Світ — це Америки. Сестра Вайт навчає, що весь світ має пройти випробування недільним законом, і що папство очолить переслідування в Європі, а відступницький протестантизм очолить переслідування в Америках. Америки та Європа — це те, що визначається як «християнський світ». І папство, і відступницький протестантизм «будуть діяти подібним чином щодо тих, хто шанує всі божественні приписи».
“Will pursue” is identifying a future action by both powers, and it is grammatically impossible to suggest that Romanism of the Old World is the papal power of the Dark Ages. The persecution carried out by both powers is future tense. The definition of the phrase is “will pursue” and it means to follow or chase after something with the intention of achieving or attaining it. It implies a future action where an individual or group is committed to actively seeking a goal or objective.
«Will pursue» позначає майбутню дію з боку обох сил, і граматично неможливо припускати, що романізм Старого Світу є папською владою Темних віків. Переслідування, здійснюване обома силами, — у майбутньому часі. Визначення фрази — «will pursue», і воно означає слідувати чи гнатися за чимось із наміром досягти або здобути це. Воно передбачає майбутню дію, коли особа або група зобов’язується активно домагатися мети чи завдання.
The phrase can be applied in various contexts: “She will pursue a career in medicine,” meaning she plans to work towards becoming a medical professional. “He will pursue a degree in engineering,” indicating he intends to study engineering at a higher educational institution. “The team will pursue the project until completion,” suggesting the team will continue working on the project until it is finished. “They will pursue legal action against the company,” meaning they intend to take legal steps to address a grievance or seek justice. Overall, “will pursue” implies determination, commitment, and a clear intention to achieve a specific goal or outcome in the future.
Фразу можна вживати в різних контекстах: «Вона будуватиме кар’єру в медицині», тобто вона планує працювати над тим, щоб стати фахівчинею у сфері медицини. «Він здобуватиме ступінь з інженерії», що вказує на його намір вивчати інженерію у закладі вищої освіти. «Команда працюватиме над проєктом до завершення», тобто команда продовжуватиме роботу над проєктом, доки його не буде завершено. «Вони вживатимуть правових заходів проти компанії», тобто вони мають намір здійснити юридичні кроки, щоб вирішити спір або домогтися справедливості. Загалом, «will pursue» означає рішучість, відданість і чіткий намір досягти конкретної мети або результату в майбутньому.
The private interpretation that is employed to teach that Romanism of the Old World is past history, is thereafter employed as a plank to uphold an incorrect application of a triple application of prophecy. It argues that the triple application of Rome represents pagan Rome, followed by papal Rome and then the United States as the third of the three Rome’s. A very similar flawed application was employed shortly after September 11, 2001, when a group separated from the movement over the book of Joel.
Власне тлумачення, яким навчають, що римське католицтво Старого Світу відійшло в минуле, згодом використовують як опору для підтримки помилкового застосування концепції «потрійного застосування» пророцтва. Воно стверджує, що потрійне застосування щодо Риму представляє язичницький Рим, за яким іде папський Рим, а потім Сполучені Штати як третій із трьох Римів. Дуже подібне хибне застосування було використано невдовзі після 11 вересня 2001 року, коли група відокремилася від руху через книгу Йоїла.
The controversy then began at a camp meeting in Canada where the triple application of the three woes was incorporated into the book of Joel to teach that Islam of the third woe was the nation that came against the land in verse six of chapter one. That nation is papal Rome, but a private interpretation was introduced claiming the nation was Islam. The triple application of three woes had established Islam as the power of September 11, 2001, and the new private interpretation insisted the papal power of Joel chapter one was actually Islam. A private interpretation that rejected the correct identification of papal power in the book of Joel was bolstered up by an incorrect application of the three woes. Now a private interpretation setting aside the papal power for the United States is being introduced.
Суперечка тоді почалася на табірному зібранні в Канаді, де потрійне застосування трьох «горе» було інтегровано в книгу Йоїла, щоб навчати, що іслам третього «горе» був народом, який прийшов проти землі у шостому вірші першого розділу. Той народ — це папський Рим, але було запроваджено приватне тлумачення, яке стверджувало, що тим народом був іслам. Потрійне застосування трьох «горе» утвердило іслам як силу 11 вересня 2001 року, і нове приватне тлумачення наполягало, що папська влада першого розділу Йоїла насправді була ісламом. Приватне тлумачення, яке відкидало правильну ідентифікацію папської влади в книзі Йоїла, було підкріплене неправильним застосуванням трьох «горе». Тепер запроваджується приватне тлумачення, яке відсуває папську владу на користь Сполучених Штатів.
The thing that hath been, it is that which shall be; and that which is done is that which shall be done: and there is no new thing under the sun. Is there anything whereof it may be said, See, this is new? it hath been already of old time, which was before us. Ecclesiastes 1:9, 10.
Що було, те й буде; і що робиться, те й буде робитися; і немає нічого нового під сонцем. Чи є щось, про що можна сказати: Ось, це нове? Воно вже було віддавна, ще перед нами. Екклезіяст 1:9, 10.
The controversies of the last days include the repetition of old controversies, and Daniel chapter eleven has the controversy of Uriah Smith placing his private interpretation upon the symbol of the king of the north. In so doing he manufactured an understanding of Daniel chapter eleven that only produced darkness. In these last days the controversies that are repeated are especially identifying the fruit of applying private interpretations to established truth. This is what Smith did in his book, Daniel and the Revelation. This is what was done in the controversy in the book of Joel, and it is the same dynamics that are being employed when one paragraph from The Great Controversy avoids the definition within the world and within the writings of Ellen White as to what “Christendom” represents, along with the rejection of the basic rules of grammar that identify the phrase “will pursue” identifies a future event. From that point of reference, the flawed concept that the “Old World” is the history of the papal power from 538 unto 1798, is then used to argue against the established understanding of the definition of a triple application of prophecy.
Суперечки останніх днів включають повторення давніх суперечок, і в одинадцятому розділі книги Даниїла постає суперечка щодо того, що Урія Сміт застосував своє приватне тлумачення до символу царя півночі. Зробивши це, він сформував таке розуміння одинадцятого розділу книги Даниїла, яке породжувало лише темряву. У ці останні дні повторювані суперечки особливо виявляють плід застосування приватних тлумачень до усталеної істини. Саме це зробив Сміт у своїй книзі «Даниїл і Об’явлення». Те саме було зроблено у суперечці навколо книги Йоеля, і це ті самі механізми, які застосовуються, коли один абзац із «Великої боротьби» обходить увагою визначення у світі та у працях Еллен Вайт того, що «християнський світ» представляє, разом із відкиданням базових правил граматики, які встановлюють, що фраза «will pursue» позначає майбутню подію. Виходячи з цього, хибна концепція про те, що «Старий Світ» — це історія папської влади з 538 до 1798 року, потім використовується, щоб заперечувати усталене розуміння визначення потрійного застосування пророцтва.
“All that God has in prophetic history specified to be fulfilled in the past has been, and all that is yet to come in its order will be. Daniel, God’s prophet, stands in his place. John stands in his place. In the Revelation the Lion of the tribe of Judah has opened to the students of prophecy the book of Daniel, and thus is Daniel standing in his place. He bears his testimony, that which the Lord revealed to him in vision of the great and solemn events which we must know as we stand on the very threshold of their fulfillment.
Усе, що Бог у пророчій історії визначив сповнитися в минулому, уже сповнилося, а все, що ще має прийти у свій час, сповниться. Даниїл, Божий пророк, стоїть на своєму місці. Іван стоїть на своєму місці. В Одкровенні Лев із племені Юдиного відкрив дослідникам пророцтв книгу Даниїла, і таким чином Даниїл стоїть на своєму місці. Він свідчить про те, що Господь відкрив йому у видінні про великі й урочисті події, які ми повинні знати, коли стоїмо на самому порозі їхнього сповнення.
“In history and prophecy the Word of God portrays the long continued conflict between truth and error. That conflict is yet in progress. Those things which have been, will be repeated. Old controversies will be revived, and new theories will be continually arising. But God’s people, who in their belief and fulfillment of prophecy have acted a part in the proclamation of the first, second, and third angels’ messages, know where they stand. They have an experience that is more precious than fine gold. They are to stand firm as a rock, holding the beginning of their confidence steadfast unto the end.” Selected Message, book 2, 109.
В історії та пророцтві Слово Боже змальовує тривалу боротьбу між істиною та оманою. Ця боротьба й досі триває. Те, що було, повториться. Старі суперечки оживуть, і нові теорії постійно виникатимуть. Але Божий народ, який у своїй вірі та виконанні пророцтва узяв участь у проголошенні вісток першого, другого і третього ангелів, знає, на чому стоїть. Він має досвід, дорожчий за щире золото. Він має стояти твердо, як скеля, тримаючись початку своєї впевненості непохитно до кінця. Вибране послання, книга 2, 109.
It can be easily demonstrated that Sister White identifies Paul’s “beginning of their confidence,” as the foundational truths of Adventism. The Millerites taught the robbers of thy people was the papal power, and from 1989 onward the movement of the one hundred and forty-four thousand has repeatedly identified the same understanding of the symbol as did the Millerites. There is now a “new theory” as to who the robbers of thy people are, and it has revived an old controversy in the sense that it uses an incorrect identification of an established prophetic symbol to build a prophetic model that is erected upon sand. Whether it was Smith’s private interpretation, or the false application of the nation in Joel chapter one, or the identification of the United States as Modern Rome; all three fallacies attack the correct understanding of papal Rome in the last days, and in so doing they attack the symbol that establishes the prophetic vision that identifies whether God’s people perish or live.
Легко показати, що сестра Вайт визначає вислів апостола Павла «початок їхньої впевненості» як основоположні істини адвентизму. Міллерити навчали, що «грабіжники твого народу» — це папська влада, і від 1989 року й надалі рух ста сорока чотирьох тисяч неодноразово підтверджував те саме розуміння цього символу, що й міллерити. Нині з’явилася «нова теорія» щодо того, ким є «грабіжники твого народу», і вона відродила стару суперечку в тому сенсі, що використовує неправильне ототожнення усталеного пророчого символу для побудови пророчої моделі, зведеної на піску. Чи то приватне тлумачення Сміта, чи хибне застосування образу народу в першому розділі книги Йоіла, чи ототожнення Сполучених Штатів із Сучасним Римом — усі три помилки атакують правильне розуміння папського Риму в останні дні і, роблячи це, атакують символ, який утверджує пророче бачення, що визначає, чи Божий народ загине, чи житиме.
In the future Romanism in Europe and apostate Protestantism in the Americas “will pursue” persecution of Sabbath-keepers as has been done throughout sacred history.
У майбутньому римокатолицизм у Європі та відступницький протестантизм в Америках «вдаватимуться до переслідування» тих, хто дотримується суботи, як це робилося протягом усієї священної історії.
“God will arouse His people; if other means fail, heresies will come in among them, which will sift them, separating the chaff from the wheat. The Lord calls upon all who believe His word to awake out of sleep. Precious light has come, appropriate for this time. It is Bible truth, showing the perils that are right upon us. This light should lead us to a diligent study of the Scriptures and a most critical examination of the positions which we hold. God would have all the bearings and positions of truth thoroughly and perseveringly searched, with prayer and fasting. Believers are not to rest in suppositions and ill-defined ideas of what constitutes truth.” Gospel Workers, 299.
«Бог пробудить Свій народ; якщо інші засоби не подіють, між ними з’являться єресі, які просіють їх, відокремлюючи полову від пшениці. Господь закликає всіх, хто вірить Його слову, прокинутися від сну. Дорогоцінне світло прийшло, доречне для цього часу. Це біблійна істина, що показує небезпеки, які вже нависли над нами. Це світло повинно спонукати нас до старанного вивчення Писання і найкритичнішого розгляду позицій, яких ми дотримуємося. Бог бажає, щоб усі аспекти і положення істини були ретельно й наполегливо досліджені з молитвою і постом. Віруючим не слід задовольнятися припущеннями та нечіткими уявленнями про те, що становить істину». Працівники Євангелія, с. 299.
We will continue these thoughts in the next article.
Ми продовжимо ці міркування у наступній статті.