Перші шість розділів книги Даниїла представляють історію звіра із землі з тринадцятого розділу Одкровення. Сполучені Штати (звір із землі) розпочали своє існування як шосте царство біблійного пророцтва у 1798 році, коли папство (звір із моря з тринадцятого розділу Одкровення) отримало пророчу смертельну рану і завершило своє правління як п’яте царство біблійного пророцтва.
Історія земного звіра — це історія попередження про наближення Божих судів. На початку історії земного звіра розпочався Божий слідчий суд, а наприкінці його історії починається Божий виконавчий суд. Попередження про наближення Божого слідчого суду на початку було представлено вісткою першого ангела з чотирнадцятого розділу Одкровення, яка надійшла в «час кінця» у 1798 році. Попередження про наближення Божого виконавчого суду наприкінці представлено як вістки трьох ангелів з чотирнадцятого розділу Одкровення, які надійшли в «час кінця» у 1989 році.
За кожного «часу кінця» частина книги Даниїла розкривається. На початку історії звіра із землі, у 1798 році, були розкриті розділи сьомий, восьмий і дев’ятий книги Даниїла. Ці розділи представлені як видіння при річці Улай. У кінці історії звіра із землі, у 1989 році, були розкриті розділи десятий, одинадцятий і дванадцятий книги Даниїла. Ці розділи представлені як видіння при річці Хіддекел. Щоразу, коли книга Даниїла розкривається, на покоління, яке тоді живе, приходить трьохетапний випробувальний процес.
І він сказав: Іди своєю дорогою, Даниїле, бо ці слова закриті та запечатані аж до часу кінця. Багато хто очиститься, вибілиться й буде випробуваний; а безбожні чинитимуть безбожно; і жоден із безбожних не зрозуміє, а мудрі зрозуміють. Даниїла 12:9, 10.
Трьохетапний процес випробування ґрунтується на структурі єврейського слова, яке перекладається як «істина» і утворене поєднанням першої, тринадцятої та останньої літер єврейського алфавіту. Це єврейське слово представляє і має Божу творчу силу. Уся пророча істина побудована на цьому слові, як і трьохетапний процес випробування у дванадцятому розділі книги Даниїла. Це слово представляє не лише Божу творчу силу, але й Ісуса Христа, який є Істиною і який також є Першим і Останнім, як це символізовано першою та останньою літерами єврейського алфавіту.
Початкова історія звіра із землі, коли попередження про наближення слідчого суду надійшло у час кінця, у 1798 році, представлена першим ангелом чотирнадцятого розділу Об’явлення. Вістка першого ангела з чотирнадцятого розділу Об’явлення містить усі три кроки, які є істиною і які представляють трьохетапний випробувальний процес, з яким зіткнулося покоління, коли перший ангел з’явився у 1798 році.
І я побачив іншого ангела, що летів посеред неба, маючи вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, що живуть на землі, і кожному народові, і племені, і мові, і людові, кажучи гучним голосом: Бійтеся Бога і віддайте Йому славу, бо настала година Його суду; і поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод. Об'явлення 14:6, 7.
Завершальна частина історії звіра із землі, коли в час кінця, у 1989 році, надійшло попередження про наближення виконавчого суду, представлена трьома ангелами чотирнадцятого розділу Об’явлення. Три ангели чотирнадцятого розділу Об’явлення представляють три етапи, що є істиною, а ці три ангели представляють трьохетапний випробувальний процес, з яким зіткнулося покоління, що жило, коли третій ангел з’явився у 1989 році.
І я побачив іншого ангела, що летів посеред неба, маючи вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, хто живе на землі, і кожному народові, і племені, і мові, і людові, кажучи гучним голосом: Бійтеся Бога і віддайте Йому славу, бо настала година Його суду; і поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод. І пішов за ним інший ангел, кажучи: Упав, упав Вавилон, місто велике, бо воно напоїло всі народи вином гніву її розпусти. І третій ангел ішов услід за ними, промовляючи гучним голосом: Якщо хто поклоняється звірові та його образові й приймає його знак на своє чоло або на свою руку, той питиме й він вино гніву Божого, що без змішання налите в чашу Його гніву, і буде мучений вогнем та сіркою перед святими ангелами й перед Агнцем. І дим їхніх мук піднімається навіки вічні; і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові та його образові, і кожен, хто приймає знак його імені. Тут терпеливість святих: тут ті, що бережуть Божі заповіді та віру Ісуса. Об’явлення 14:6–12.
Книга Даниїла вибудувана на основі трьохангельських вісток. Ця структура одночасно є й трьома етапами єврейського слова «істина», і відповідним триетапним випробувальним процесом, але цей процес випробування розгортається на історичній лінії звіра із землі з тринадцятого розділу Об’явлення (Сполучені Штати), а також на історичній лінії двох рогів цього звіра (республіканізм і протестантизм). Історія Сполучених Штатів, що починається 1798 року й триває до недільного закону, який незабаром настане, — це той самий період історії, протягом якого існує Церква адвентистів сьомого дня. Отже, книга Даниїла також включає структуру, що змальовує історію адвентизму, починаючи з 1798 року і аж до недільного закону, який незабаром настане. Таким чином, книга Даниїла окреслює ті самі пророчі історії, представлені в книзі Об’явлення, і цим подає перше свідчення, яке доводить до досконалості вістку другого свідка. Довершеність двох книг досягається тим самим пророчим явищем, яке існувало у взаєминах між Старим і Новим Заповітами.
Історія життя, смерті та воскресіння Ісуса як Сина Божого не може бути повністю доведена без свідчень, що містяться у Старому Заповіті. Христа об’явлено у Старому Заповіті так само ясно, як і в Новому. Один свідчить про Спасителя, що має прийти, тоді як інший свідчить про Спасителя, Який прийшов у спосіб, передречений пророками. Щоб належно оцінити план викуплення, Писання Старого Заповіту потрібно ґрунтовно розуміти. Саме прославлене світло пророчого минулого висвітлює життя Христа та вчення Нового Заповіту з ясністю і красою. Чудеса Ісуса є доказом Його божественності; але найпереконливіші докази того, що Він є Викупителем світу, містяться в пророцтвах Старого Заповіту у порівнянні з історією Нового. Ісус сказав юдеям: "Досліджуйте Писання, бо ви думаєте через них мати життя вічне; і вони свідчать про Мене." Тоді не існувало жодного іншого Писання, окрім Старого Заповіту; тож настанова Спасителя є очевидною. Дух пророцтва, том 3, 211.
«Історія життя, смерті та воскресіння Ісуса» підсумовує діло Христа для людства і свідчить про три ступені, а ці три ступені становлять «істину». Єврейське слово «істина» символізує Ісуса, який є Першим і Останнім, Початком і Кінцем, Альфою й Омегою, і саме це слово складається з першої та останньої літер, які означають те саме, бо як Альфа й Омега Ісус показує кінець чогось разом із його початком. Життя, смерть і воскресіння Христа — це істина, бо, зокрема, вони представлені трьома ступенями, і перший та останній ступінь — обидва «життя», адже «життя» і «воскресіння» — обидва «життя». Середня літера в цьому єврейському слові є тринадцятою літерою алфавіту, а число тринадцять є символом бунту, і смерть Христа була спричинена бунтом сатани та синів Адама, які приєдналися до його бунту.
Розуміння Одкровення Ісуса Христа у книзі Одкровення розпечатується безпосередньо перед завершенням випробувального часу для людства, і основним елементом істини, розкритої тоді, є те, що Христос є "істина", Альфа й Омега, який ставить Свій підпис як Альфа й Омега на істинах, що Він постановив існувати у Своєму Слові. Коли сестра Вайт написала: "Історія життя, смерті й воскресіння Ісуса як Сина Божого не може бути повністю доведена без свідчень, що містяться у Старому Завіті. Христос явлений у Старому Завіті так само ясно, як і у Новому", вона підтверджує, для тих, хто побачить, що вістка трьох ангелів у чотирнадцятому розділі Одкровення (яка також структурована за тими самими трьома кроками — "життя, смерть і воскресіння"), "не може бути повністю доведена без свідчень, що містяться" у книзі Даниїла.
Вона також зазначає, що книга Даниїла свідчить про Вавилон, що "має прийти", тоді як книга Об’явлення свідчить про Вавилон, який "вже прийшов", у спосіб, передбачений у книзі Даниїла. Крім того, застосунок зазначає, що "щоб належно оцінити" книгу Об’явлення, книга Даниїла "має бути ґрунтовно зрозумілою", бо "саме прославлене світло" з книги Даниїла "виявляє життя Христа і вчення" книги Об’явлення "з ясністю та красою."
Її слова також можна зрозуміти так, що «чудеса Ісуса», представлені в книзі Об’явлення, є «доказом його божественності; але найсильніші докази того, що він є Викупителем світу, знаходяться», коли пророцтва книги Даниїла «порівнюються з історією» книги Об’явлення. Далі можна зрозуміти, що коли «Ісус сказав юдеям: „Дослідіть Писання; бо ви думаєте, що в них маєте життя вічне, і вони свідчать про мене“», то для духовних юдеїв сьогодні книга Даниїла є тим, що свідчить про Об’явлення Ісуса Христа, і саме в цьому об’явленні, яке розкривається безпосередньо перед закінченням випробувального часу, знаходиться життя вічне.
Книга Даниїла викладає пророчі істини, які знаходять своє завершення в книзі Об’явлення. Її структура базується на трьох етапах, представлених єврейським словом «істина», і тому сама книга становить випробування для того покоління, коли ці факти будуть розпечатані та відкриті. Сам Ісус, як Альфа й Омега, прямо підкреслюється в самих перших словах і в першому розділі книги Об’явлення. Ці статті також показали, що перший розділ книги Даниїла має ту саму пророчу структуру й характеристики, що й звістка першого ангела з чотирнадцятого розділу книги Об’явлення.
Звістка першого ангела і перший розділ книги Даниїла обидва вказують на триступеневий процес випробування, що є відмінною рисою Альфи й Омеги. Розділ починається з того, що буквальний Вавилон завойовує буквальну Юдею, а книга веде до останньої битви між Вавилоном і Юдеєю, представленої в останніх шести віршах одинадцятого розділу книги Даниїла. У тих віршах духовний Вавилон переможений духовною Юдеєю саме тоді, коли постає Михаїл і закінчується час випробування для людства. Ці вірші позначають кінець пророчої історії війни між Вавилоном і Юдеєю. У тих віршах показано зцілення смертельної рани.
Вірші, що описують зцілення смертельної рани, починаються з сорокового вірша одинадцятого розділу книги Даниїла, який починається словами: «І в час кінця». «Час кінця» в цьому вірші представляє 1798 рік, коли папству було завдано його смертельної рани. Далі вірші розповідають історію того, як смертельна рана зцілюється, коли папство підкорює: по-перше, свого ворога, царя півдня (Радянський Союз), по-друге, свого союзника, Прекрасний Край (Сполучені Штати), і по-третє, свою жертву, Єгипет (Організація Об’єднаних Націй). У сорок п’ятому вірші папство (цар півночі) доходить свого кінця, і немає кому допомогти. Історія зцілення смертельної рани папства в цих віршах починається падінням папства у 1798 році й закінчується остаточним піднесенням і падінням папства. Вірші між початком і завершенням уривка вказують на відступництво посередині.
Єврейське слово для «істини» було утворене шляхом поєднання першої, тринадцятої та останньої літер єврейського алфавіту. Тринадцять — це число, що символізує бунт, а також історію між першим і останнім. У заключному уривку пророцтва в книзі Даниїла зображена та сама боротьба, що й у перших віршах книги. Ті вірші є вступом до першого розділу, де ми знаходимо трьохетапний процес випробування, який і є істиною. Потім у заключному уривку ми знаходимо ті самі три етапи: він починається з першого падіння папства і закінчується останнім падінням папства, а посередині міститься бунт останніх днів.
В останніх шести віршах одинадцятого розділу книги Даниїла є другий свідок істини, адже перша географічна потуга, яку папство повинно було повалити (цар півдня), є символом драконової сили, як і остання з трьох географічних потуг (Єгипет). Триетапне завоювання, необхідне для того, щоб смертельна рана була зцілена, починається з царя півдня, який є символом драконової сили атеїзму, а остання з трьох потуг, представлена Єгиптом, є головним біблійним символом атеїзму, пов’язаного з драконом. Насправді слово, перекладене як «південь» у сороковому вірші цього уривка, — «Негев», яке інколи перекладають як Єгипет. Ці три перешкоди мають ознаку істини, бо перша перешкода є останньою перешкодою. Потуга посередині — це Прекрасний край (Сполучені Штати). Саме у Сполучених Штатах здійснюється бунт, пов’язаний із недільним законом, і символом Сполучених Штатів на початку їхнього існування були тринадцять колоній.
Почерк Альфи й Омеги пронизує книгу Даниїла і дає свідчення, яке, у поєднанні з книгою Об’явлення, утверджує божественність Ісуса Христа. З огляду на дванадцятий розділ книги Даниїла і триетапний випробувальний процес, що відбувається у поколінні, коли з книги знято печать, відкинути одкровення про структуру книги Даниїла — означає бути серед тих, кого названо нечестивими. У світлі чотирнадцятого розділу Об’явлення відкинути одкровення про структуру книги Даниїла — означає бути серед тих, кого названо такими, що поклоняються звірові та його образу.
Книга Об’явлення вказує, що безпосередньо перед закінченням випробувального періоду Об’явлення Ісуса Христа розпечатується, і Об’явлення Ісуса Христа містить розпечатування структури книги Даниїла.
Удостоєний людьми високих державних обов’язків і посвячений у таємниці царств, що мали всесвітнє панування, Даниїл був ушанований Богом як Його посол і отримав багато одкровень про таємниці прийдешніх віків. Його дивовижні пророцтва, записані ним у розділах 7–12 книги, що носить його ім’я, не були повністю зрозумілі навіть самому пророкові; але перед завершенням його земних трудів він отримав блаженне запевнення, що «наприкінці днів» — у завершальний період історії цього світу — йому знову буде дозволено стати у своєму жеребі й місці. Йому не було дано зрозуміти всього, що Бог відкрив із божественного задуму. «Замкни слова та запечатай книгу», — так йому було наказано щодо його пророчих писань; їх належало запечатати «аж до часу кінця». «Іди своїм шляхом, Даниїле», — ангел ще раз звернувся до вірного вісника Єгови; «бо ці слова замкнені та запечатані до часу кінця… Іди своїм шляхом аж до кінця: бо ти спочинеш і станеш у своєму жеребі при кінці днів». Даниїла 12:4, 9, 13.
Коли ми наближаємося до завершення історії цього світу, пророцтва, записані Даниїлом, вимагають нашої особливої уваги, бо вони стосуються саме того часу, в якому ми живемо. З ними слід пов’язати вчення останньої книги Писання Нового Завіту. Сатана схилив багатьох повірити, що пророчі частини писань Даниїла та Івана-об’явителя неможливо зрозуміти. Але обітниця ясна: особливе благословення супроводжуватиме вивчення цих пророцтв. «Мудрі зрозуміють» (вірш 10) було сказано про видіння Даниїла, які мали бути розпечатані в останні дні; а щодо Об’явлення, яке Христос дав Своєму рабові Іванові для керівництва Божим народом протягом усіх століть, дана обітниця: «Блаженний, хто читає, і ті, що слухають слова цього пророцтва, і дотримуються написаного в ньому». Об’явлення 1:3. Пророки і царі, 547.
Вживаючи майбутній час, звертаючись до свого часу та епохи, сестра Вайт заявила: «коли ми наближаємося до завершення історії цього світу», «мудрі зрозуміють», що «пророцтва, записані Даниїлом, вимагають нашої особливої уваги, оскільки вони стосуються саме того часу, в який ми живемо». «Багато одкровень таємниць прийдешніх віків, його чудові пророцтва, записані ним у розділах від сьомого до дванадцятого книги, названої його ім’ям», мають «бути розпечатані в останні дні».
Коли книга Даниїла розпечатується, це породжує триетапний процес очищення, який випробовує покоління, що живе тоді, коли Лев із коліна Юдиного дає книгу Даниїла своєму народові. У десятому розділі Об’явлення сестра Вайт повідомляє нам, що ангел, який зійшов, був «не меншою особою, ніж Ісус Христос». У десятому розділі Об’явлення ангел мав у своїй руці розкриту книжечку, яку Іванові було наказано взяти й з’їсти. Ту книгу розпечатав Лев із коліна Юдиного, який є не меншою особою, ніж Ісус Христос, тож книга, яку Іванові було наказано з’їсти, була книжечкою Даниїла.
Це був Лев із племені Юди, який зняв печаті з книги і дав Іванові одкровення про те, що має статися в ці останні дні.
Даниїл став у своїй долі, щоб дати своє свідчення, яке було запечатане до часу кінця, коли нашому світові мала бути проголошена перша ангельська вістка. Ці питання мають надзвичайну важливість у ці останні дні; але тоді як «багато хто очиститься, вибілиться й буде випробуваний», «безбожні чинитимуть безбожно, і жоден із безбожних не зрозуміє». Як це істинно! Гріх — це порушення Божого закону; і ті, хто не прийме світла щодо Божого закону, не зрозуміють проголошення першої, другої та третьої ангельських вісток. Книга Даниїла розпечатується в Об’явленні Івана і веде нас до останніх сцен історії цієї землі.
"Чи пам’ятатимуть наші браття, що ми живемо серед небезпек останніх днів? Читайте Об’явлення у зв’язку з книгою Даниїла. Навчайте цьому." Свідчення для служителів, 115.
Відкинути одкровення про структуру книги Даниїла, яке нині розпечатується, — означає опинитися серед тих, кого названо нечестивими. Перші шість розділів Даниїла встановлюють пророчу структуру, яка представляє пророчу історію адвентизму, звіра із землі, сімдесят символічних років двадцять третього розділу Ісаї, два роги протестантизму та республіканізму, пророчу історію вісток першого й другого ангелів і історію трьохангельської вістки. Останні шість розділів Даниїла окреслюють пророчі вістки, які розпечатуються на початку й у кінці всіх цих раніше згаданих історій.
Перший розділ книги Даниїла — це історія руху першого ангела на початку історії звіра із землі. Розділи з першого по третій — це історія руху третього ангела наприкінці історії звіра із землі. Четвертий розділ слід узгодити з першим як початком, а розділи п’ятий і шостий — з розділами з першого по третій як завершенням. Зростання пізнання, представлене у сьомому, восьмому та дев’ятому розділах, слід узгодити з першим розділом як початковою історією. Зростання пізнання, представлене в десятому, одинадцятому та дванадцятому розділах, слід узгодити з розділами з першого по третій як завершальною історією.
Рядок за рядком, це застосування ідентифікує початкову історію земного звіра як розділи 1, 4, 7, 8 і 9. Застосування також ідентифікує завершальну історію земного звіра як розділи 1–3, 5, 6 і 10–12. Отже, книга Даниїла постає як і початок, і кінець земного звіра.
Початок історії земного звіра тоді можна ототожнити з першим розділом книги Даниїла, бо четвертий розділ має накладатися поверх першого (рядок на рядок). Розділи сьомий, восьмий і дев’ятий також мають накладатися поверх першого розділу. Отже, початок історії земного звіра представлений першим розділом книги Даниїла.
Так само і з кінцем земного звіра. Кінець історії земного звіра представлений розділами від першого до третього, а п’ятий, шостий, десятий, одинадцятий і дванадцятий мають накладатися поверх перших трьох розділів (рядок на рядок), тож кінець історії земного звіра представлений першими трьома розділами Даниїла.
Перший розділ позначає початок, а розділи з першого по третій — завершення. Структура «один, а потім три» вказує, що пророча структура книги Даниїла ідентична пророчій структурі трьох ангелів чотирнадцятого розділу Об’явлення. Там, як і в книзі Даниїла, перший ангел представляє окрему історію, але водночас становить третину історії трьох ангелів. Водночас, оскільки це розуміння виокремлює та підкреслює поєднання «три й один», воно також відповідає структурі єврейського слова «істина», яке означає не лише Христа і творчу силу Бога, але й трьохетапний процес випробування та очищення, представлений як у першому розділі Даниїла, так і знову у розділах з першого по третій.
Ісус, який є істиною, є також Першим і Останнім, і в цьому сенсі історія руху першого ангела повторюється буквально в історії трьох ангелів, тож із пророчого погляду є прийнятним накласти перші три розділи книги Даниїла на перший розділ, бо початок завжди ілюструє кінець. Тоді книга Даниїла стає «книжечкою», що в руці ангела, адже «книжечка» Даниїла може бути цілком представлена в першому розділі Даниїла.
Ми продовжимо вивчення книги Даниїла в наступній статті.
Серед тих, кого шукали урядовці, що готувалися виконати положення царського указу, були Даниїл та його друзі. Коли їм сказали, що згідно з указом їх також мали стратити, з розсудливістю та мудрістю Даниїл запитав у Аріоха, начальника царської варти: «Чому від царя вийшов такий поспішний указ?» Аріох розповів йому про розгубленість царя через його дивовижний сон і про те, що йому не вдалося отримати допомогу від тих, на кого він доти покладав найбільшу довіру. Почувши це, Даниїл, ризикуючи власним життям, наважився з’явитися перед царем і благав надати час, щоб він міг звернутися до свого Бога з проханням відкрити йому сон та його тлумачення.
На це прохання монарх погодився. «Тоді Даниїл пішов до свого дому й сповістив про це Хананії, Мішаїлові та Азарії, своїм товаришам». Разом вони шукали мудрості у Джерела світла й знання. Їхня віра була міцною, бо вони усвідомлювали, що Бог поставив їх там, де вони були, що вони роблять Його справу та виконують вимоги обов’язку. У часи розгубленості та небезпеки вони завжди зверталися до Нього за проводом і захистом, і Він виявляв Себе допомогою, що завжди поруч. Тепер, зі сокрушеним серцем, вони наново віддали себе Судді всієї землі, благаючи, щоб Він дарував їм визволення в цей час їхньої особливої потреби. І вони не благали марно. Бог, Якого вони шанували, тепер ушанував їх. Дух Господній спочив на них, і Даниїлові «в нічному видінні» було відкрито царський сон і його значення.
Першим вчинком Даниїла було подякувати Богові за одкровення, дароване йому. «Благословенне ім’я Бога навіки віків», — вигукнув він; «бо мудрість і сила — Його; і Він змінює часи й пори; Він скидає царів і ставить царів; Він дає мудрість мудрим і знання тим, хто має розуміння; Він відкриває глибоке й таємне; Він знає, що в темряві, і світло перебуває з Ним. Дякую Тобі й славлю Тебе, О Боже батьків моїх, що дарував мені мудрість і силу, і тепер відкрив мені те, чого ми просили в Тебе; бо Ти тепер відкрив нам справу царя». Пророки і царі, 493, 494.