У книзі Єзекіїля є «тринадцять» згадок про дати: шість стосуються Єрусалима, шість — Єгипту, і одна — Тиру. Усі ці згадки подані в контексті бунту, який символізує число «тринадцять». Наступного року після того, як дружина Єзекіїля померла від удару, що знаменувало початок третьої облоги, Єзекіїлеві було наказано пророкувати проти Єгипту, сповіщаючи, що він буде спустошений сорок років.

І Я вчиню єгипетський край спустошеним серед країв спустошених, і міста його серед міст, обернених у руїну, будуть спустошені сорок років; і розпорошу єгиптян між народами, і розсію їх по краях. Бо так говорить Господь Бог: По закінченні сорока років Я позбираю єгиптян із народів, куди вони були розпорошені; і поверну полон Єгипту, і приведу їх назад до краю Патрос, до краю їхнього проживання; і вони будуть там царством ницим. Єзекіїля 29:12–14.

Облога почалася 587 року до н. е., коли Єзекіїлеві було наказано промовити. У «сімнадцятому» вірші, датованому 571 роком до н. е., зазначено, що Єгипет буде віддано Вавилонові за виконану службу. Дослідники біблійної хронології припускають, що сорокарічний період, зазначений у цих віршах, тривав від 567 до 527 року до н. е., і від першого проголошення звістки про суд 587 року до н. е. до звіщення в сімнадцятому вірші, датованого 571 роком до н. е., про те, що Господь віддав Єгипет у руки Навуходоносора, ми знаходимо «сімнадцятирічний» період.

Військо Навуходоносора вело тривалу й тяжку кампанію проти Тиру (облога тривала близько 13 років, приблизно 586–573 рр. до Р. Х.). Воїни працювали надзвичайно тяжко (кожна голова була обголена, і кожне плече стерте від носіння тягарів), однак не одержали від самого Тиру жодної значної плати чи здобичі. Через цю невигідну працю Бог постановив віддати Єгипет Навуходоносорові як відшкодування («плату») за працю, яку його військо виконало проти Тиру.

І в тім самім домі зоставайтеся, їжте й пийте те, що дадуть вам; бо робітник вартий своєї заплати. Не переходьте з дому в дім. Луки 10:7.

Отже, Навуходоносор спершу здобув Тир, а після тринадцятирічної облоги йому було дано Єгипет. Перш ніж здобути Тир, він здобув Єрусалим у 586 році до н. е.; потім він провів тринадцятирічну облогу Тира, а після цього здобув Єгипет. Єрусалим було здобуто у 586 році до н. е., а облога Тира почалася у 586 році до н. е. й тривала до 573 року до н. е. Число тринадцять пов’язане зі Сполученими Штатами.

Сестра Вайт повідомляє нам, що Єрусалим у книзі Єзекіїля представляє Лаодикійську Церкву адвентистів сьомого дня, а Навуходоносор, цар півночі, представляє папську владу в останні дні. В історичній ілюстрації двадцять дев’ятого розділу пізні грабіжники народу твого, які представляють папський Рим, завойовують у цьому розділі три утворення. Спершу він бере Єрусалим, потім Тир і, нарешті, Єгипет.

Суд починається з дому Божого, і ріг протестантизму в Сполучених Штатах буде підкорений першим, ще до запровадження недільного закону. Ріг відступницького протестантизму в Сполучених Штатах охоплює лаодикійську церкву адвентистів сьомого дня, яка представляє «колишній» народ завіту, який оминають так само, як оминули стародавній Ізраїль у 34 році та протестантів у 1844 році. Те, що цей колишній Божий народ завіту було оминено у 34 та 1844 роках, відображено в пророчій історії пророцтва про дві тисячі триста років із Даниїла 8:14. Суд починається з дому Божого, і суд над рогом протестантизму відбувається раніше, ніж над рогом республіканізму.

Бо настав час, щоб суд розпочався від дому Божого; а коли він спершу починається з нас, то який буде кінець тих, що не коряться Євангелії Божій? 1 Петра 4:17.

Перша згадка про суд над Єгиптом міститься в першому вірші двадцять дев’ятого розділу, а остання дата, згадана Єзекіїлем у зв’язку з Єгиптом, — у вірші «сімнадцятому» того самого розділу. Цей розділ показує, що сучасний Рим спершу долає ріг протестантизму, а потім Тир, який являє собою ріг республіканізму, подоланий під час близького недільного закону. Коли Тир (Сполучені Штати) буде завойований Навуходоносором при недільному законі, тоді й Єгипет буде відданий у його руки. У той момент смертельна рана папства зцілиться. Не лише смертельна рана папства тоді зцілиться, але Єзекіїль також повідомляє нам, що це відбувається в період пізнього дощу.

Того дня Я дам рогу дому Ізраїлевого розквітнути, і відкрию тобі уста серед них; і вони пізнають, що Я — Господь. Єзекіїль 29:21.

Яків та Ізраїль

Ісая вказує, що Ізраїль пускає паростки, розцвітає і наповнює всю землю плодом. Саме дощ спричиняє ці три етапи — пускання паростків, цвітіння і плодоношення, і, за словами Ісаї, пізній дощ приходить тоді, коли «бурхливий вітер» утихомирюється. Далі він зазначає, що впродовж періоду пускання паростків, цвітіння і плодоношення гріхи Якова мають бути очищені, а єврейське слово, перекладене як «очищені», означає «викуплені».

Мірою, коли Він посилає його, Ти будеш судитися з ним; Він стримує Свій лютий вітер у день східного вітру. Тому цим буде очищене беззаконня Якова; і ось увесь плід від того, що буде усунений його гріх: коли він оберне всі камені жертовника на крейдяні камені, розбиті на шматки, гаї та кумири не встоять. Ісая 27:8, 9.

Коли стримуються чотири вітри (його лютий вітер) боротьби, починається запечатування ста сорока чотирьох тисяч, а мудрі й нечестиві в адвентизмі зрештою відокремлюються одні від одних, і все це звершується в «день східного вітру». Час запечатування розпочався з окроплення 11 вересня й завершується повним вилиттям при запровадженні недільного закону, коли земля наповнюється плодами. Час запечатування — це поступове очищення й усунення нечистоти відповідно до третього розділу книги Малахії. Проте впродовж сімнадцятирічного періоду, позначеного початковою й кінцевою датами двадцять дев’ятого розділу книги Єзекіїля, відбувається завоювання шостого царства біблійного пророцтва, представленого Єрусалимом — символом рогу протестантизму, тобто церкви, — і Тиром — символом рогу республіканізму, тобто держави. Відразу після завершення тринадцятирічної облоги Тира відбувається завоювання сьомого царства десяти царів, представленого Єгиптом. Усі три завоювання — Єрусалима, Тира та Єгипту — відбуваються тоді, коли «ріг дому Ізраїля» проростає і йому дається відкриття уст.

Німота як священника Єзекіїля, так і священника Захарії припиняється із запровадженням недільного закону, коли заговорюють і Сполучені Штати, і Валаамова ослиця. Господь дає дому Ізраїлевому «відкриття уст» із запровадженням недільного закону. Гріхи Якова на той час уже очищено, а його ім’я змінюється на дім Ізраїлів. Звістка, яку вони проголошують, представлена третім свідком пророчої німоти, якого уособлює Даниїл, котрому тоді дається звістка одинадцятого розділу книги Даниїла, яка є також видінням Авакума, що тоді «промовляє і не обманює». Єзекіїль, Захарія та Даниїл співвідносяться з проголошенням гучного поклику третього ангела, як і Єремія в п’ятнадцятому розділі, де йому обіцяно, що він буде Божими устами, якщо оговтається після першого розчарування.

Чому мій біль безнастанний, а моя рана невиліковна, що не хоче бути загоєною? Чи ж Ти станеш для мене немов неправдомовець, немов води, що зникають? Тому так говорить Господь: Якщо ти навернешся, то Я знову прийму тебе, і ти стоятимеш переді Мною; і якщо ти відділиш дорогоцінне від нікчемного, то будеш як Мої уста; нехай вони навернуться до тебе, але ти не навертайся до них. Єремії 15:18, 19.

Ісус ілюструє кінець початком, і в 9/11 окроплення пустило паростки, і рослина Якова почала рости; і зрештою, коли буде очищене беззаконня Якова, дім Ізраїля заговорить. Розпускання бруньок у 9/11, звершене дощем, прообразно вказує на розпускання бруньок наприкінці часу запечатування, коли «ріг» дому Ізраїля розпуститься саме там, де роги відступницького протестантизму та республіканізму будуть подолані Навуходоносором.

На цьому етапі фальшивий ріг протестантизму протиставляється істинному рогу протестантизму, прообразом якого є Ааронів жезл, що розквітнув, на відміну від інших жезлів колін Ізраїлевих. Дві дати у двадцять дев’ятому розділі книги Єзекіїля вказують на історію піднесення знамена ста сорока чотирьох тисяч під час запровадження недільного закону, яке невдовзі відбудеться.

Процес розпускання бруньок, цвітіння й наповнення землі плодами розпочався з окроплення пізнім дощем 11 вересня, так само як період П’ятидесятниці розпочався з того, що Христос видихнув на Своїх учнів кілька крапель, і це привело до П’ятидесятниці, коли відбулося повне злиття. Розпускання бруньок 11 вересня, на початку очищення Якова (того, хто витісняє), яке є часом запечатування, стало прообразом розпускання бруньок дому Ізраїля (переможця) під час запровадження недільного закону. Розпускання бруньок наприкінці виявляє відмінність між колишнім народом завіту та ста сорока чотирма тисячами, так само як злиття вогню на горі Кармел виявило відмінність між пророком Іллею та пророками Ваала. Ця відмінність виявляється в тому, що одна група у пророчому сенсі посоромлена через фальшиву звістку про мир і безпеку, тоді як інша група у пророчому сенсі радіє й ніколи не буде посоромлена.

Шість дат Єгипту

Єзекіїль указує ще чотири дати, пов’язані з Єгиптом: дві з них припадають на одинадцятий рік, а дві інші — на дванадцятий рік полону.

Облога одинадцятого року

І сталося в одинадцятому році, у першому місяці, сьомого дня місяця, що було до мене слово Господнє, яке промовило: Сину людський, Я зламав рамено фараона, царя Єгипту; і ось, його не буде перев’язано, щоб зцілити, не буде накладено пов’язки, щоб перев’язати його, щоб воно стало сильним тримати меч. Єзекіїль 30:20, 21.

І сталося в одинадцятому році, у третьому місяці, першого дня місяця, що слово Господнє було до мене, кажучи: Сину людський, промов до фараона, царя єгипетського, і до його многолюддя: Кому ти подібний у своїй величі? Єзекіїля 31:1, 2.

У тридцятому розділі, в одинадцятий рік полону, руки Єгипту й фараона зламано, а руки Вавилона зміцнено. У тридцять першому розділі, в одинадцятий рік, показано падіння Єгипту та його вплив на світ.

Дванадцятий рік і падіння Єрусалима

Дві дати в дванадцятому році містяться в Єзекіїля тридцять другому розділі.

І сталося дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого дня місяця, що було до мене слово Господнє таке: Сину людський, піднеси голосіння над фараоном, царем єгипетським, і скажи йому: Ти подібний до молодого лева між народами, і ти — немов морське чудовисько в морях; і ти кинувся в ріки твої, і каламутив води ногами твоїми, і забруднював ріки їхні. Так говорить Господь Бог: Тому Я розпростру на тебе сіть Мою через зборище багатьох народів, і вони витягнуть тебе в сітці Моїй. Єзекіїль 32:1–3.

І сталося також дванадцятого року, п’ятнадцятого дня місяця, що слово Господнє було до мене, кажучи: Сину людський, голоси ридання над многолюддям Єгипту, і скинь його, саме його та дочок славних народів, до найглибших частин землі, разом із тими, що сходять до ями. Єзекіїль 32:17, 18.

Фараон та його велелюддя

У пророцтві тридцять першого розділу про Єгипет у завершальних віршах сказано:

Я примусив народи затремтіти від гуркоту його падіння, коли Я скинув його до шеолу разом із тими, що сходять у яму; і всі дерева Едену, добірні та найкращі з Ливану, усі, що п’ють воду, будуть утішені в найглибших частинах землі. Вони також зійшли з ним до шеолу, до тих, що повбивані мечем; і ті, що були його раменом, що жили під його тінню серед народів. Кому ж ти такий подібний у славі й величі серед дерев Едену? Однак і тебе буде зведено разом із деревами Едену в найглибші частини землі; ти лежатимеш серед необрізаних із тими, що повбивані мечем. Це — фараон і вся його сила-силенна, говорить Господь Бог. Єзекіїль 31:16–18.

Останні вірші пророцтва проти Єгипту в тридцять другому розділі повторюють і розвивають зміст тридцять першого розділу та містять аналогічне завершальне твердження.

Бо Я навів Свій жах на землю живих; і він буде покладений серед необрізаних, разом із тими, хто повбитий мечем, — сам фараон та вся його безліч, говорить Господь Бог. Єзекіїль 32:32.

Сімнадцять років двадцять дев’ятого розділу

Дати, що містяться в сімнадцятирічному періоді, представленому в двадцять дев’ятому розділі, вказують на завоювання Єгипту Навуходоносором і на сорокарічний період спустошення Єгипту. Число сорок означає пустелю, прообразно вказуючи на тисячу років, протягом яких земля перебуває в спустошенні.

Я глянув на землю, і ось, вона була пуста та порожня; і на небеса, і не було на них світла. Я глянув на гори, і ось, вони тремтіли, і всі пагорби хиталися. Я глянув, і ось, не було людини, і всі птахи небесні повідлітали. Я глянув, і ось, родюче місце стало пустинею, і всі міста його були зруйновані перед лицем Господа та від полум’яного гніву Його. Бо так сказав Господь: Уся ця земля буде спустошена; та Я не вчиню цілковитого кінця. Єремії 4:23–27.

Наприкінці сорока років спустошення Єгипту, описаних у двадцять дев’ятому розділі книги Єзекіїля, зображено останнє воскресіння нечестивих та їхнє остаточне знищення.

Страх, і яма, і сітка — над тобою, о мешканче землі. І станеться, що той, хто втікатиме від голосу страху, впаде в яму; і той, хто вийде з-посеред ями, буде спійманий у сітку. Бо вікна з висоти відчинені, і підвалини землі тремтять. Земля зовсім розбита, земля дощенту розпалася, земля сильно захиталася. Земля хитається туди й сюди, немов п’яний, і гойдається, мов халупа; і беззаконня її тяжіє на ній, і вона впаде, і вже не встане. І станеться того дня, що Господь покарає воїнство висотніх на висоті, і земних царів на землі. І будуть вони зібрані разом, як в’язнів збирають до ями, і будуть замкнені у в’язниці, а по багатьох днях будуть покарані. Ісая 24:17–22.

Звістка Єзекіїля, яку об’єднують у єдине ціле шість дат, пов’язаних із Єгиптом, вказує на остаточне знищення земної влади дракона, яке розпочинається із запровадженням недільного закону, що невдовзі набуде чинності, і триває аж до остаточного знищення нечестивих єгиптян наприкінці тисячоліття.

У пророчому свідченні звір і лжепророк приходять до свого кінця в озері вогняному, яке символізує Другий прихід Христа, тоді як знищення драконової сили в озері вогняному відбувається наприкінці тисячоліття.

І схоплено звіра, і з ним лжепророка, що чинив перед ним чуда, якими він звів тих, що прийняли знамено звіра, і тих, що поклонялися його образові. Обох їх живими вкинуто в озеро вогняне, що горить сіркою. А решта були вбиті мечем Того, Хто сидів на коні, — мечем, що виходив із Його уст; і всі птахи наситилися їхнім тілом. Об’явлення 19:20, 21.

Звір і лжепророк пророчо завершують своє існування під час другого приходу Христа, але дракон спіткає свою долю через тисячу років, під час третього приходу Христа.

І я побачив ангела, що сходив з неба, маючи ключ від безодні та великий ланцюг у своїй руці. І він схопив дракона, того древнього змія, що є диявол і сатана, і зв’язав його на тисячу років, і вкинув його в безодню, і замкнув його, і поклав печать на нього, щоб він уже не зводив народів, аж доки не сповниться тисяча років; а після того він має бути звільнений на короткий час. Об’явлення 20:1–3.

Одинадцятий і дванадцятий роки

Період у «сімнадцять» років, окреслений двома датами у двадцять дев’ятому розділі книги Єзекіїля, розпочався десятого року полону й завершився двадцять сьомого року. Вістки тридцятого та тридцять першого розділів були викладені одинадцятого року, а дві дати, зазначені у тридцять другому розділі, були дані дванадцятого року полону. Після сімнадцятирічного періоду, що розпочався десятого року, приблизно на початку облоги Єрусалима, були дані дві вістки про Єгипет одинадцятого року, викладені у тридцятому та тридцять першому розділах. Разом ці дві вістки одинадцятого року символізують вістку, що безпосередньо передує недільному закону. Інші дві вістки про Єгипет дванадцятого року були дані під час зруйнування Єрусалима в 586 році до н. е. або невдовзі після цього.

Вістка про пришестя Христа проголошується як складова вістки Опівнічного крику, яка під час запровадження недільного закону переходить у вістку гучного поклику. Дві вістки Єгипту проголошуються до запровадження недільного закону, а дві вістки Єгипту — під час його запровадження або відразу після нього. Подвоєння вісток, які даються в одному й тому самому році під час облоги, що завершується зруйнуванням Єрусалима, а також двох інших вісток під час запровадження недільного закону є прообразом вістки другого ангела, у якій завжди відбувається подвоєння.

За другою вісткою завжди слідує третя вістка.

«Письмом і голосом ми маємо звіщати цю вістку, показуючи їхню послідовність і застосування пророцтв, що приводять нас до вістки третього ангела. Не може бути третьої без першої та другої. Ці вістки ми маємо нести світові в друкованих виданнях і в проповідях, показуючи в руслі пророчої історії те, що було, і те, що буде». Selected Messages, book 2, 104, 105.

Із третьою вісткою зачиняються двері благодаті. Для Сполучених Штатів час благодаті закінчується із запровадженням недільного закону, а для світу — коли повстане Михаїл. І одні, й другі зачинені двері символізують третю вістку, якій завжди передує друга вістка, що завжди є подвійною.

Наділення другого ангела силою відбувається тоді, коли до нього приєднується вістка Опівнічного крику. Дві вістки, проголошені людству й представлені пророцтвами Єзекіїля щодо Єгипту в тридцятому та тридцять першому розділах, указують на час, коли вістка Опівнічного крику приєднується до другого ангела, а дві вістки тридцять другого розділу вказують на наділення третього ангела силою в гучному крику.

Колеса Єзекіїля, що відображають складне переплетіння подій людської історії, вказують на останнє застереження для людства — застереження третього ангела, а третій ангел складається із застережень першого та другого ангелів. Опівнічний крик перед недільним законом і гучний крик після недільного закону представлені чотирма датами Єзекіїля, які припадають на «сімнадцять» років між альфа- та омега-датами двадцять дев’ятого розділу, що узгоджуються з прихованою історією з книги Даниїла, одинадцятого розділу, сорокового вірша, як її представлено у віршах від одинадцятого до шістнадцятого того самого розділу.

У десятому розділі книги Даниїла Даниїл, як і Єзекіїль, стає німим. Німота Даниїла настає посеред трьох дотиків; перший і третій дотики походили від ангела Гавриїла, а середній дотик був дотиком Христа. Даниїл, як і Петро між Кесарією Филиповою та хрестом, перебуває посередині. Посередині Петро бачив прославленого Христа, як і Даниїл у десятому розділі. Середній із трьох ангелів — це друга вістка, яка є поєднанням двох вісток.

5-й день 4-го місяця і 1844 рік

У першому розділі книги Єзекіїля, у першому та другому віршах, Єзекіїль перебуває на часовій позначці п’ятого дня четвертого місяця, що відповідає середині руху сьомого місяця 1844 року. Єзекіїль перебуває посередині між 19 квітня та 22 жовтня 1844 року, як і Семюел Сноу, вісник Опівнічного крику 1844 року, коли він уперше чітко виклав у Бостоні своє розуміння цієї звістки — через 93 дні після 19 квітня й за 93 дні до того, як 22 жовтня 1844 року зачинилися двері. Семюел Сноу був у Бостоні 21 липня 1844 року, посередині руху сьомого місяця, не усвідомлюючи, що в пророчому сенсі він стояв разом із Петром на горі Преображення, Єзекіїлем у тридцятому році сімнадцятого ювілейного циклу та Даниїлом під час другого дотику в дзеркальному видінні десятого розділу.

Тир

Перш ніж ми повернемося до датування шести згадок Єзекіїля про Єрусалим, нам слід спершу визначити ту одну дату, що була проголошена проти Тиру.

І сталося в одинадцятому році, першого дня місяця, що слово Господнє було до мене таке: Сину людський, за те, що Тир сказав про Єрусалим: Ага! Зламано ту, що була брамою народів; вона звернулася до мене; я наповнюся, тепер, коли вона спустошена, — тому так говорить Господь Бог: Ось Я — проти тебе, о Тире, і приведу на тебе багато народів, як море здіймає свої хвилі. І вони зруйнують мури Тиру, і повалять його башти; Я також зіскребу з нього його порох і зроблю його, мов вершину скелі. Він буде місцем для розстилання сітей серед моря, бо Я сказав це, говорить Господь Бог; і він стане здобиччю для народів. І його дочки, що на полі, будуть повбиті мечем; і пізнають, що Я — Господь. Бо так говорить Господь Бог: Ось Я наведу на Тир Навуходреззара, царя Вавилону, царя царів, із півночі, з кіньми, і з колісницями, і з вершниками, і з військом, і з численним народом.

Він повбиває мечем дочок твоїх у полі; і насипле проти тебе укріплення, і насипле вал проти тебе, і підійме щита проти тебе. І поставить облогові машини проти мурів твоїх, і сокирами своїми порозбиває башти твої. Від безлічі коней його пилюка їхня вкриє тебе; мури твої затремтять від гуркоту вершників, і коліс, і колісниць, коли він увійде в брами твої, як входять до міста, в якому зроблено пролом. Копитами коней своїх він потопче всі вулиці твої; народ твій повбиває мечем, і твердині сили твоєї впадуть на землю. І вони розграбують багатства твої, і товари твої візьмуть за здобич; і порозбивають мури твої, і зруйнують любі доми твої; і каміння твоє, і дерево твоє, і порох твій кинуть серед води. І Я вчиню, що замовкне шум пісень твоїх, і голос гусел твоїх більше не буде чутний. І Я зроблю тебе, як верхів’я скелі: ти будеш місцем, де розстилають сіті; ти вже не будеш збудована, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.

Так говорить Господь Бог до Тиру: Чи не затремтять острови від звуку твого падіння, коли стогнуть поранені, коли серед тебе чиниться різанина? Тоді всі князі моря зійдуть зі своїх престолів, складуть свої шати та скинуть свої гаптовані одежі; вони зодягнуться в тремтіння; вони сядуть на землю й тремтітимуть щомиті, і будуть приголомшені через тебе. І піднімуть над тобою плач, і скажуть тобі: Як ти загинув, ти, населений мореплавцями, місто преславне, що було сильне на морі, воно та його мешканці, які наводили свій жах на всіх, хто його населяв! Тепер затремтять острови в день твого падіння; так, острови, що на морі, стривожаться через твій кінець. Бо так говорить Господь Бог: Коли Я зроблю тебе спустошеним містом, подібним до міст, що не заселені; коли наведу на тебе безодню, і великі води покриють тебе; коли зведу тебе до тих, що сходять у яму, до людей давніх часів, і оселю тебе в найнижчих частинах землі, у місцях споконвічно спустошених, з тими, що сходять у яму, щоб ти не був заселений; і поставлю славу в землі живих, — Я вчиню тебе жахом, і тебе не стане; і хоч шукатимуть тебе, та тебе вже повік не знайдуть, говорить Господь Бог. Єзекиїль 26:1–21.

Звістка про Тир була проголошена того року, коли був зруйнований Єрусалим, і вона уособлює повалення шостого царства біблійного пророцтва при близькому недільному законі. За недільного закону Сполучені Штати (Тир) пророчо радіють, бо вони повалили Єрусалим, який сестра Уайт ототожнює з Лаодикійською Церквою адвентистів сьомого дня, яку Єзекіїль називає «воротами народів». Тир засвідчує, що Єрусалим «був» воротами народів у минулому часі. «Ворота» у пророчому значенні — це церква.

І злякався він і сказав: Яке страшне це місце! Це не що інше, як дім Божий, і це брама небесна. І встав Яків рано-вранці, і взяв камінь, що його поклав собі під голову, і поставив його за стовп, та й вилив оливу на верх його. І назвав ім’я тому місцю: Бетел; а первісно ім’я того міста було Луз. Буття 28:17–19.

Слово «Бет-Ел» означає дім Божий, і Тир радіє з того, що змусив Лаодикійську церкву адвентистів сьомого дня погодитися з примусовим запровадженням поклоніння сонцю. Але, попри хибне тріумфування тих, хто примусово запроваджує поклоніння сонцю, Бог через Єзекіїля проголошує: «Я проти тебе, Тире, і підніму проти тебе багато народів, як море здіймає свої хвилі. І вони зруйнують мури Тира й повалять його вежі».

«Стіни Тиру» означають захист Тиру. «Стіна» є символом Десяти Заповідей.

«Тут пророк описує народ, який у час загального відступництва від істини та праведності прагне відновити принципи, що є підвалиною Царства Божого. Вони є відбудовниками пролому, що був учинений у Божому законі, — тієї стіни, яку Він поставив навколо Своїх вибраних для їхнього захисту, і послух чиїм приписам справедливості, істини та чистоти має бути їхньою постійною охороною». Пророки і царі, с. 677.

Божий закон — це захисний мур, але мури у множині символізують два принципи, які «захищали» Тир — символ Республіканського рогу Сполучених Штатів — і забезпечували його процвітання та успіх.

«І він мав два роги, подібні до агнячих». Агнячі роги вказують на молодість, невинність і лагідність, доречно представляючи характер Сполучених Штатів, коли вони були показані пророкові як такі, що «виходять» у 1798 році. Серед християнських вигнанців, які спочатку втекли до Америки й шукали притулку від царського гноблення та священицької нетерпимості, було багато тих, хто постановив заснувати державу на широкій основі громадянської та релігійної свободи. Їхні погляди знайшли вираження в Декларації незалежності, яка проголошує велику істину, що «всі люди створені рівними» і наділені невід’ємним правом на «життя, свободу і прагнення до щастя». А Конституція гарантує народові право на самоврядування, встановлюючи, що представники, обрані всенародним голосуванням, мають ухвалювати й виконувати закони. Було також даровано свободу релігійної віри, причому кожній людині дозволялося поклонятися Богові згідно з веліннями її совісті. Республіканізм і протестантизм стали основоположними принципами нації. Ці принципи є таємницею її сили й процвітання. Пригноблені й потоптані по всьому християнському світові зверталися до цієї землі з зацікавленням і надією. Мільйони шукали її берегів, і Сполучені Штати піднеслися до місця серед наймогутніших народів землі. …

«Агнеподібні роги й голос дракона в цьому символі вказують на разючу суперечність між деклараціями та практикою народу, представленого таким чином. “Говоріння” цього народу є дією його законодавчої та судової влади. Такими діями він спростує ті ліберальні й миролюбні принципи, які висунув як підвалину своєї політики. Передбачення, що він говоритиме “як дракон” і виявлятиме “всю владу першого звіра”, виразно провіщає розвиток духу нетерпимості й переслідування, який виявляли народи, представлені драконом і звіром, подібним до леопарда. А твердження, що звір із двома рогами “примушує землю та тих, хто живе на ній, поклонитися першому звірові”, вказує на те, що влада цього народу буде вживатися для запровадження певного припису, який становитиме акт ушанування папства.»

«Такий крок був би в прямому протиріччі з принципами цього уряду, з духом його вільних установ, із прямими й урочистими заявами Декларації незалежності та з Конституцією. Засновники нації мудро прагнули запобігти використанню церквою світської влади з її неминучим наслідком — нетерпимістю та переслідуванням. Конституція передбачає, що “Конгрес не повинен видавати жодного закону щодо встановлення релігії або заборони її вільного сповідування”, і що “жодне релігійне випробування ніколи не повинно вимагатися як умова для обіймання будь-якої посади чи публічної довіри в Сполучених Штатах”. Лише за кричущого порушення цих гарантій свободи нації будь-яке релігійне приписання може бути нав’язане цивільною владою. Але невідповідність такого вчинку не більша, ніж та, що представлена в цьому символі. Це звір із агнячими рогами — за сповіданням чистий, лагідний і нешкідливий, — який говорить, як дракон». Велика боротьба, 441, 442.

Підвалина Сполучених Штатів представлена Декларацією незалежності та Конституцією, які уособлюють, відповідно, протестантизм і республіканізм. «Мурами» захисту й процвітання є республіканізм і протестантизм, і за недільного закону принципи як Декларації незалежності, так і Конституції будуть повалені, бо Навуходоносор «поставить проти мурів твоїх воєнні машини, і сокирами своїми зруйнує башти твої».

Із запровадженням недільного закону всі «вежі» руйнуються, а вежа є символом церкви, засаднича філософія якої полягає в намаганні людини спасти саму себе. Про Німрода, великого бунтівника, та його вежу в книзі «Пророки і царі» сказано: «Коли вежу було частково збудовано, в одній її частині оселилися будівничі; інші приміщення, розкішно обставлені й оздоблені, було відведено для їхніх ідолів. Люди раділи своєму успіхові, вихваляли богів зі срібла й золота та повставали проти Володаря неба і землі». Із запровадженням недільного закону Тир радіє, що Єрусалим повалено, але за національним відступництвом настає національна загибель, і тоді цар півночі зруйнує мури та вежі Сполучених Штатів.

У наступній статті ми почнемо розгляд шести дат Єрусалима в Єзекіїлі.