Five Hidden Months
П’ять прихованих місяців
The message of Islam as represented by verse ten was presented in connection with the time set forth in verse fifteen by Josiah Litch in 1838. At that point there were elements of the prophecy that were hidden from Litch’s view. By August 1, 1840, Litch published a more thorough presentation, based upon what had been revealed to him after 1838 from the message of “five months.” In 1838 part of Revelation nine’s message of “five months” had been hidden from Litch. The hidden portion of the prophecy of five months was unsealed to Litch before 1840, and the unsealing produced the manifestation of the power of God from 1840 to 1844.
Звістку про іслам, представлену в десятому вірші, Джосайя Літч виклав у 1838 році у зв’язку з часовим періодом, зазначеним у п’ятнадцятому вірші. На той час деякі елементи пророцтва залишалися прихованими від Літча. До 1 серпня 1840 року Літч опублікував ґрунтовніший виклад, заснований на тому, що відкрилося йому після 1838 року зі звістки про «п’ять місяців». У 1838 році частина звістки дев’ятого розділу Об’явлення про «п’ять місяців» залишалася прихованою від Літча. Приховану частину пророцтва про п’ять місяців було розпечатано для Літча до 1840 року, і це розпечатування спричинило вияв Божої сили в період з 1840 до 1844 року.
The five months of verse five was hidden until 2026. When Elisabeth came out of five months of hiding, she was joined by Mary. Mary aligns the five months of hiding with the parable of the ten virgins, for, unlike Elisabeth, Mary was a pregnant virgin and Elisabeth was a pregnant woman beyond the age to bear children. Both were miracle births in their own way, but Mary was a virgin. All the prophets speak of the end of the world, and the virgins represented by Mary in the latter days are the five wise virgins who make up the Philadelphian movement of the third angel who are numbered as one hundred and forty-four thousand. Elisabeth and Mary meet in the sixth month after Elisabeth’s five months of hiding. The five months of verse five was hidden until 2026.
П’ять місяців, про які йдеться в п’ятому вірші, були приховані до 2026 року. Коли Єлисавета вийшла з п’ятимісячного усамітнення, до неї приєдналася Марія. Марія пов’язує п’ять місяців усамітнення з притчею про десять дів, адже, на відміну від Єлисавети, Марія була вагітною дівою, а Єлисавета — вагітною жінкою, яка вже вийшла з дітородного віку. Обидва народження були по-своєму чудесними, але Марія була дівою. Усі пророки говорять про кінець світу, а діви, яких в останні дні уособлює Марія, — це п’ять мудрих дів, які становлять філадельфійський рух третього ангела і число яких — сто сорок чотири тисячі. Єлисавета й Марія зустрічаються на шостому місяці, після п’яти місяців усамітнення Єлисавети. П’ять місяців, про які йдеться в п’ятому вірші, були приховані до 2026 року.
When John was born, Mary returned to Nazareth, and Zacharias was no longer dumb. Mary was with Elisabeth until the door closed at the Sunday law, when prophecy speaks. Zacharias is the alpha waymark that is made dumb and also the omega waymark who speaks at the birth of his son. Zacharias is at the beginning and the ending, representing both the first and third angels. Elisabeth is the second angel’s message, and Mary is the midnight cry message that joins Elisabeth at the end of the five months of hiding.
Коли народився Іван, Марія повернулася до Назарета, а Захарія вже не був німим. Марія була з Єлисаветою до зачинення дверей із запровадженням недільного закону, коли промовляє пророцтво. Захарія — це альфа-віха, що стає німою, а також омега-віха, що промовляє при народженні його сина. Захарія присутній на початку й наприкінці, представляючи як першого, так і третього ангелів. Єлисавета — це вістка другого ангела, а Марія — вістка опівнічного крику, яка приєднується до Єлисавети наприкінці п’яти місяців переховування.
Noah’s family of eight was hidden in the ark for five months, and then the ark rested on Mount Ararat. The midnight cry joined the second angel at Exeter and continued until the door closed on October 22, 1844, in fulfillment of the parable of the ten virgins. Mary joined Elisabeth at Exeter and continued until the birth of John.
Сім’я Ноя з восьми осіб була схована в ковчезі протягом п’яти місяців, а потім ковчег спинився на горі Арарат. Опівнічний крик приєднався до другого ангела в Ексетері й тривав, доки 22 жовтня 1844 року не зачинилися двері, на сповнення притчі про десять дів. Марія приєдналася до Єлисавети в Ексетері й залишалася там до народження Івана.
The message that was hidden from Litch in 1838 was the message of “five months.” The hiding of five months is represented by eight people in the ark; it is Elisabeth hiding during her first five months of pregnancy. It was the Lord holding His hand over the five months in 1838, until He removed His hand from the five months, allowing Litch to publish the date ten days before its fulfillment. When the message of five months is unsealed in the latter days, as it is now being set forth, you are at the six days of the Exeter camp meeting, from the 12th to 17th of August, 1844, that were followed by sixty-six days to the closed door of October 22, 1844. There were seventy-two days, but when they are placed in a prophetic line and the waymarks are then isolated, it can be seen that the sign of the siege represented by the Exeter camp meeting was six days that were followed by sixty-six days until the closed door. Prophetically the period is represented as 6 6 6.
Вісткою, прихованою від Літча в 1838 році, була вістка про «п’ять місяців». Приховування п’яти місяців символізують вісім людей у ковчезі; це Єлисавета, яка ховалася протягом перших п’яти місяців своєї вагітності. Це Господь тримав Свою руку над п’ятьма місяцями в 1838 році, доки не відняв Своєї руки від п’яти місяців, дозволивши Літчу опублікувати дату за десять днів до її сповнення. Коли вістка про п’ять місяців розпечатується в останні дні, як це нині викладається, ви перебуваєте на етапі шести днів табірного зібрання в Ексетері, з 12 до 17 серпня 1844 року, за якими йшли шістдесят шість днів до зачинених дверей 22 жовтня 1844 року. Загалом було сімдесят два дні, але коли їх розмістити на пророчій лінії, а потім виокремити віхи, можна побачити, що знак облоги, представлений табірним зібранням в Ексетері, становив шість днів, за якими йшли шістдесят шість днів до зачинених дверей. У пророчій символіці цей період представлено як 6 6 6.
The history of the siege as represented by Exeter unto October 22 is represented by Cain’s sixth generation Lamech. The door is closed just after the prophecy of five months is unsealed. It closes progressively, but the progression for Adventism began at 9/11, and it ends at the siege. When the siege arrives, you will manifest the character of either Lamech of Cain or Lamech of Seth. The number of that history for Lamech of Cain is 6 6 6, and the number for Lamech of Seth and the church triumphant is 7 7 7.
Історію облоги, символічно представлену періодом від Ексетера до 22 жовтня, уособлює Ламех — представник шостого покоління від Каїна. Двері зачиняються відразу після того, як розпечатується пророцтво про п’ять місяців. Вони зачиняються поступово, але для адвентизму цей процес розпочався 11 вересня й завершується з настанням облоги. Коли настане облога, ви виявите характер або Ламеха з роду Каїна, або Ламеха з роду Сифа. Число цієї історії для Ламеха з роду Каїна — 6 6 6, а число для Ламеха з роду Сифа та торжествуючої церкви — 7 7 7.
The manifestation of the two characters represented by the two Lamechs and by 666 or 777 begins with the events that propel Adventism into the public’s attention as the question is raised about why Adventists were silent about the warning of the fireballs of Nashville. The escalating controversy becomes a visual demonstration in advance of the closed door of the soon-coming Sunday law that was typified by the animals ascending the ramp into the ark. The escalating visual warning was also typified by the experience of Elijah on Mount Carmel and by the Millerite movement of 1844.
Прояв двох характерів, представлених двома Ламехами та числами 666 або 777, починається з подій, які привертають увагу громадськості до адвентизму, коли постає запитання, чому адвентисти мовчали про застереження щодо вогняних куль у Нешвіллі. Суперечка, що дедалі загострюється, стає наочною демонстрацією, яка передує зачиненню дверей недільного закону, що невдовзі буде запроваджений; прообразом цього були тварини, які піднімалися трапом до ковчега. Прообразами цього наочного застереження, що дедалі посилюється, були також досвід Іллі на горі Кармел та міллеритський рух 1844 року.
The Prophetic Structure of the Siege
Пророча структура облоги
The prophetic structure of a siege that ends at the destruction of the city represents a period of time that begins with a sign and ends with a sign. It represents a period of time and a point in time. The period of the formation of the image is represented in a variety of ways. Every prophetic structure of this nature in the inspired testimony is typifying the image of the beast testing time that culminates with the mark of the beast.
Пророча структура облоги, що завершується знищенням міста, символізує період часу, який починається знаменням і закінчується знаменням. Вона символізує період часу та певний момент часу. Період формування образу представлено в різний спосіб. Кожна пророча структура такого характеру в богонатхненному свідченні є прообразом часу випробування образом звіра, кульмінацією якого є знак звіра.
“The ‘image to the beast’ represents that form of apostate Protestantism which will be developed when the Protestant churches shall seek the aid of the civil power for the enforcement of their dogmas. The ‘mark of the beast’ still remains to be defined.” The Great Controversy, 445.
«„Образ звіра“ символізує ту форму відступницького протестантизму, яка сформується, коли протестантські церкви звернуться по допомогу до державної влади для примусового запровадження своїх догматів. Залишається ще визначити, що таке „знак звіра“». Велика боротьба, 445.
The period of time represents the formation of the image to and of the beast; the mark of the beast is enforced when the image that has been forming reaches the point where it can speak a Sunday law into existence. The mark of Rome’s authority was typified by Nebuchadnezzar when Jerusalem was destroyed. Whether Babylon or Rome, the structure of the siege is emphasizing the king of the north in the latter days. The siege of Orhan from 1333 unto 1337 and the four years from July 27, 1449 unto the siege of Constantinople in 1453 not only typify the period from August 11, 1840 unto October 22, 1844, but the sieges also emphasize the role of Islam as the children of the east wind of Bible Prophecy. The theme of the king of the north (Babylon or Rome) and the east wind is the “tidings out of the east and out of the north” in Daniel 11:45.
Цей період часу символізує формування образу звірові та образу звіра; знак звіра запроваджується примусово тоді, коли образ, що формувався, досягає стану, за якого може своїм словом установити недільний закон. Знак влади Риму був прообразно представлений Навуходоносором, коли було зруйновано Єрусалим. Незалежно від того, чи йдеться про Вавилон, чи про Рим, структура облоги акцентує увагу на північному цареві в останні дні. Облога, яку вів Орхан із 1333 до 1337 року, та чотири роки від 27 липня 1449 року до облоги Константинополя 1453 року не лише є прообразами періоду від 11 серпня 1840 року до 22 жовтня 1844 року, а й підкреслюють роль ісламу як дітей східного вітру в біблійному пророцтві. Тема північного царя (Вавилону чи Риму) та східного вітру — це «звістки зі сходу та з півночі» у Даниїла 11:45.
But tidings out of the east and out of the north shall trouble him: therefore he shall go forth with great fury to destroy, and utterly to make away many. Daniel 11:44.
Але звістки зі сходу та з півночі стривожать його: тому він виступить із великою люттю, щоб знищити й цілковито вигубити багатьох. Даниїла 11:44.
The four years from July 27, 1449, unto the siege of Constantinople in 1453 identify not only a four-year period, but combined with the death of John Palaiologos in 1448, the period is also represented by five years.
Чотири роки від 27 липня 1449 року до облоги Константинополя 1453 року позначають не лише чотирирічний період: якщо врахувати також смерть Іоанна Палеолога 1448 року, цей період представлено й п’ятьма роками.
The structure is represented in both destructions of Jerusalem and in Noah’s flood. It is in the first Passover in Egypt when it was required that the destroying angel see the sign of blood on the door that led Pharaoh and his host into the sea until the east winds were released and the waters closed the door of entrance into the promised land. The structure is in the alpha history of the church of Pergamos from 313 unto the first Sunday law in 321, and it is in the omega history of Pergamos from the decree of Justinian in 533 unto the Sunday law of 538. With Pergamos, the sign is either an edict or a decree, but both begin a period that culminates at a Sunday law.
Ця структура простежується в обох зруйнуваннях Єрусалима та в Ноєвому потопі. Вона простежується під час першої Пасхи в Єгипті, коли ангел-губитель мав побачити знак крові на дверях, що привели фараона та його військо в море, аж доки не було вивільнено східні вітри й води не зачинили двері входу до обітованої землі. Ця структура присутня в альфа-історії Пергамської церкви від 313 року до першого недільного закону 321 року, а також в омега-історії Пергама від декрету Юстиніана 533 року до недільного закону 538 року. У випадку Пергама знаком є або едикт, або декрет, але кожен із них започатковує період, кульмінацією якого є недільний закон.
The structure of Ezekiel’s siege and destruction of Jerusalem was from 587 BC unto 586 BC: two years when considering the time inclusively and 1.5 years when considering the time exclusively. Another siege structure of prophecy is also represented by two years in the campaign of Panium that included the battle of Panium in 200 BC and the siege of Sidon in 198 BC. The death of Ezekiel’s wife aligns with the death of Lamech, the death of John Palaiologos and the battle of Panium.
Структура облоги та зруйнування Єрусалима в Єзекіїля охоплювала період від 587 до 586 року до н. е.: два роки за інклюзивного обчислення часу та 1,5 року за ексклюзивного обчислення часу. Інша пророча структура облоги також представлена двома роками Паніонської кампанії, яка включала битву при Паніоні 200 року до н. е. та облогу Сидона 198 року до н. е. Смерть дружини Єзекіїля співвідноситься зі смертю Ламеха, смертю Іоанна Палеолога та битвою при Паніоні.