В ідеалі сім церков і сім печаток слід розуміти як паралельні символи, що представляють внутрішні та зовнішні лінії тієї самої історії. Також важливо зазначити, що під час розгляду останніх трьох церков і останніх трьох печаток історична лінія, що відображає поступальний перебіг історії, не є основною темою цих символів. Коли церкви розглядаються в контексті паралельних історій, поступ історії є істотною складовою символіки, але це не так, коли останні три церкви й останні три печатки розглядаються як самостійний символ.
Останні три церкви як символ описують взаємини трьох груп і динаміку взаємодії трьох груп вірян, представлених різними церквами. Останні три печаті визначають Божий народ, представлений Мойсеєм та Іллею. Ілля представляє сто сорок чотири тисячі, а Мойсей — праведних померлих.
І коли Він відкрив п’яту печать, я побачив під жертовником душі тих, що були вбиті за Боже слово і за свідчення, яке мали; і вони гучним голосом взивали: Доки, Владико, Святий і Істинний, не судиш і не мстиш за нашу кров на тих, що живуть на землі? І було дано кожному з них білі одежі; і було сказано їм, щоб ще спочили на короткий час, доки не доповниться також число їхніх співслуг та їхніх братів, що мають бути вбиті, як і вони. І коли Він відкрив шосту печать, ось, стався великий землетрус; і сонце стало чорним, як волосяниця, а місяць став, мов кров; і зорі небесні посипалися на землю, як смоковниця скидає недостиглі смокви, коли її потрясає сильний вітер. І небо відступило, як сувій, що згортається; і кожна гора та кожен острів були зрушені зі своїх місць. І царі землі, і вельможі, і багаті, і воєначальники, і сильні, і кожен раб, і кожен вільний поховалися в печерах і між скелями гір; і говорили горам та скелям: Падіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця; бо прийшов великий день Його гніву, і хто зможе встояти? Об’явлення 6:9–17.
Сестра Вайт повідомляє нам, що п’ята печать стосується «періоду часу в майбутньому». Вірші про п’яту печать запитують, коли Бог судитиме папство за вбивство Божого народу в Темні віки. Було дано відповідь, що в «останні дні» Бог судитиме папство за це вбивство, а також за іншу групу папських мучеників, яких буде вбито папством під час кризи недільного закону.
"'І коли Він відкрив п’яту печатку… [Об’явлення 6:9–11]. Тут Іванові були показані сцени, що не були реальністю, а ті, що мали відбутися у певний період часу в майбутньому.' Manuscript Releases, том 20, 197."
Натхнення також підтверджує, що душі під жертовником, які прагнуть дізнатися, коли Бог судитиме папство, пов’язані з двома голосами ангела, який у вісімнадцятому розділі Об’явлення осяює землю своєю славою.
Коли було відкрито п’яту печать, Іван Богослов у видінні побачив під жертовником множину тих, кого було вбито за Слово Боже та свідчення Ісуса Христа. Після цього настали сцени, описані у вісімнадцятому розділі Одкровення, коли кличуть вийти з Вавилону тих, хто вірний та істинний. Цитовано Одкровення 18:1–5. Видання рукописів, том 20, 14.
У вісімнадцятому розділі Об’явлення суд над католицизмом є подвійним, бо тоді й там його карають не лише за тих, кого він вбиватиме в «останні дні», а й за жертв вбивств у часи Темних віків папського правління.
І почув я інший голос із неба, що казав: Вийдіть із неї, народе Мій, щоб ви не стали учасниками її гріхів і щоб ви не зазнали її кар. Бо гріхи її дійшли аж до неба, і Бог згадав її беззаконня. Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і дайте їй удвічі за її діла; у чашу, яку вона наповнила, налийте їй удвічі. Об’явлення 18:4-6.
Шоста печатка наводить один із класичних біблійних описів подій, що безпосередньо передують Другому приходові Христа під час семи останніх кар. Вона завершується вступом до сьомого розділу Об’явлення, який дає відповідь на запитання, поставлене в останньому вірші шостої печатки: «хто зможе встояти». Є дві групи, що стануть Божим знаменом у кризі недільного закону, яка завершується з приходом семи останніх кар. Ці дві групи — це сто сорок чотири тисячі, представлені Іллею, і «велика множина», представлена Мойсеєм. Ці два символи — Мойсей та Ілля — раніше були визначені як ті, що стоятимуть наприкінці світу, адже обидва стояли з Христом на горі Преображення.
Першій групі папських мучеників із Темних віків було дано білі шати, а друга група, на яку їм було сказано чекати, доки вона доповниться, — це «велика безліч», що також зодягнена в білі шати. П’ята і шоста печатка не подають паралельної історії п’ятої та шостої церкви; вони дають свідчення про дві групи, які постають як стяг для Господа в «останні дні». Ці дві групи — ті, хто проголошують звістки двох голосів у вісімнадцятому розділі Об’явлення. Звістка, що тоді проголошується, супроводжується виливанням Святого Духа, як це типологічно зображено історією П’ятидесятниці та історією Опівнічного крику на початку адвентизму.
Ангел, що долучається до проголошення вістки третього ангела, має осяяти всю землю своєю славою. Тут передвіщено працю всесвітнього масштабу й небувалої сили. Адвентний рух 1840–1844 років був славним проявом Божої сили; вістка першого ангела була донесена до кожної місіонерської станції у світі, і в деяких країнах спостерігався найбільший релігійний інтерес, який був засвідчений у будь-якій країні від часів Реформації шістнадцятого століття; але все це буде перевершено могутнім рухом під впливом останнього попередження третього ангела.
Діло буде подібним до того, що відбувалося в День П’ятидесятниці. Як 'ранній дощ' був даний під час виливання Духа Святого на початку проповіді Євангелія, щоб викликати проростання дорогоцінного насіння, так і 'пізній дощ' буде даний наприкінці для дозрівання жатви. 'Тоді ми пізнаємо, якщо будемо прямувати до пізнання Господа: вихід Його певний, як ранок; і Він прийде до нас, як дощ, як пізній і ранній дощ для землі.' Осія 6:3. 'Тож радуйтеся, діти Сіону, і веселіться в Господі, Бозі вашому: бо Він дав вам ранній дощ помірно, і Він зішле для вас дощ — ранній дощ і пізній дощ.' Йоіл 2:23. 'В останні дні, говорить Бог, Я виллю від Мого Духа на всяке тіло.' 'І станеться, що кожен, хто покличе ім’я Господнє, спасеться.' Дії 2:17, 21.
Велике діло Євангелія не завершиться меншим проявом Божої сили, ніж той, що ознаменував його початок. Пророцтва, які сповнилися у вилитті раннього дощу на початку проголошення Євангелія, знову мають сповнитися у пізньому дощі при його завершенні. Ось «часи освіження», на які очікував апостол Петро, коли сказав: «Отож, покайтеся й наверніться, щоб стерлися ваші гріхи, коли настануть часи освіження від лиця Господнього; і Він пошле Ісуса». Дії 3:19, 20. Велика боротьба, 611.
Після того як шоста печать порушує питання, яке вводить Іллю та Мойсея, представлених у сьомому розділі Об’явлення, відкривається сьома печать, яка описує виливання Святого Духа на ці дві групи. Слід зазначити, що в цьому описі настає тиша на півгодини. Виливання пізнього дощу, представлене відкриттям сьомої печаті, включає період тиші.
І коли Він розкрив сьому печать, настала на небі тиша, мов на півгодини. І я побачив сімох Анголів, що стояли перед Богом; і дано їм сім сурем. І прийшов інший Ангол, і став при жертовнику, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато кадила, щоб він приніс його з молитвами всіх святих на золотому жертовнику, що був перед престолом. І дим кадила, що підносився з молитвами святих, знявся перед Богом з руки Ангола. І взяв Ангол кадильницю, і наповнив її вогнем із жертовника, і кинув на землю; і зчинилися голоси, і громи, і блискавки, і землетрус. Об’явлення 8:1–5.
Як щойно зазначено в уривку з «Великої боротьби», пізній дощ починає виливатися, коли могутній ангел сходить і освітлює землю своєю славою. Пізній дощ почався, коли «великі будівлі міста Нью-Йорк були повалені» 11 вересня 2001 року.
«Тепер надходить звістка, нібито мною було заявлено, що Нью-Йорк має бути змитий приливною хвилею? Такого мною ніколи не говорилося. Мною було сказано: дивлячись на величезні будівлі, що там зводяться, поверх за поверхом, “Які жахливі сцени відбудуться, коли Господь постане, щоб страшно потрясти землю! Тоді сповняться слова Об’явлення 18:1–3”. Увесь вісімнадцятий розділ Об’явлення — це застереження про те, що гряде на землю. Але щодо того, що чекає на Нью-Йорк, особливого світла не маю; знаю лише, що одного дня великі будівлі там буде повалено перевертанням і перекиданням Божої сили. Зі світла, даного мені, знаю, що у світі — руйнування. Одне слово від Господа, один дотик Його могутньої сили — і ці масивні споруди впадуть. Відбудуться сцени, жахливість яких ми не можемо уявити». Review and Herald, 5 липня 1906 р.
11 вересня 2001 року пізній дощ почав падати, і виливання того дощу сходить на тих, кого представляють Ілля та Мойсей, і включає час мовчання. Час мовчання для Мойсея та Іллі також представлений в одинадцятому розділі Книги Об’явлення, де Мойсей та Ілля, ті двоє пророків, що мучили світ, були «вбиті» на вулицях. Але через три з половиною дні вони вийшли з печери Хорива й вознеслися на небо. В історії пізнього дощу вістку, представлену тими двома посланцями, вбивають і викидають на вулицю, але не ховають, доки ті двоє не воскреснуть. Це одна з основних істин, які Лев з коліна Юдиного нині розпечатує.
Останні три печаті визначають остаточний рух Божого народу, представлений Іллею та Мойсеєм. Цей рух помирає і воскресає. Це рух, адже адвентизм почався як рух, що тривав до 1863 року, коли вони відкинули першу істину, до визнання якої був приведений Вільям Міллер. У 1863 році рух завершився, бо в 1863 році вони юридично стали церквою. Альфа й Омега наполягає, що якщо Він започаткував Свій народ-залишок як рух, то завершить його також як рух.
Ми тепер завершили огляд семи церков і семи печаток. У трьох останніх печатках ми бачимо два класи викуплених, представлені Мойсеєм і Іллею. Ці печатки всі свідчать про могутнього ангела вісімнадцятого розділу Об’явлення. Коли він зійшов 11 вересня 2001 року, два класи викуплених увійшли в процес очищення, покликаний викрити й відокремити два класи поклонників усередині руху на завершенні адвентизму, як це прообразно показано рухом на початку адвентизму. Даниїл зазначає, що один клас, який він називає нечестивими, не зрозуміє примноження знання, а мудрі зрозуміють. Матвій повідомляє нам, що відсутність розуміння знання, яке було розпечатане, визначає діву як нерозумну. Мудрі діви в опівнічній кризі показують, що вони зрозуміли й володіють примноженим знанням. Мудрі й нерозумні представлені філадельфійською та лаодикійською церквами. Нечестиві, нерозумні діви Лаодикії будуть виплюнуті з уст Господа, а мудрі отримають Боже Ім’я, тобто Його характер, на своїх чолах. Якщо шоста церква, Філадельфія, представляє мудрих, то як так, що сьома, Лаодикія, представляє нечестивих? Якщо це так, послідовність порушена, чи не так? Відповідь, звісно, розкривається Альфою й Омегою.
На початку першого, іменованого Божим народом, — стародавнього Ізраїлю, — Мойсей був прообразом Христа наприкінці того ж народу.
Бо Мойсей справді сказав отцям: «Пророка поставить вам Господь, Бог ваш, із ваших братів, як мене; його слухайте в усьому, що тільки скаже вам. І станеться, що кожна душа, яка не послухає того пророка, буде вигублена з-посеред народу». Дії 3:22, 23.
Наприкінці першого народу Божого, названого Його ім'ям, Іван Хреститель був посланцем Іллі, який приготував шлях для першого Приходу Христа. Потім Ісус звершив Свою жертву на хресті, а відтак розпочав Своє Первосвященницьке служіння у Святому відділенні небесного святилища. На початку другого народу Божого, названого Його ім'ям, сучасного Ізраїлю, Вільям Міллер був посланцем Іллі, який приготував шлях для Другого Приходу Христа. Тоді Ісус раптово увійшов у Святе святих і розпочав суд. Наприкінці другого народу Божого, названого Його ім'ям, останній посланець Іллі приготував шлях для того, щоб Христос розпочав період суду над живими, завершив Своє служіння як Небесний Первосвященик та здійснив Свій Другий Прихід.
Вільям Міллер символізує не лише посланця, а й рух, з яким він був пов’язаний.
З тремтінням Вільям Міллер почав відкривати людям таємниці Царства Божого, проводячи своїх слухачів крізь пророцтва до другого пришестя Христа. З кожним зусиллям він міцнів. Як Іван Хреститель возвіщав перше пришестя Ісуса і готував шлях для Його приходу, так і Вільям Міллер та ті, що приєдналися до нього, проголошували друге пришестя Сина Божого....
"Тисячі були приведені до прийняття істини, проповідуваної Вільямом Міллером, а слуги Божі були підняті в дусі та силі Іллі, щоб проголосити вістку." Ранні твори, 229, 230, 233.
На початку давнього Ізраїлю Бог покликав Мойсея, який протягом сорока років здобував зіпсовану освіту в Єгипті; для того, щоб усунути вплив Єгипту з його характеру, знадобилися сорок років життя в пустелі. Через сорок років після свого народження, зрозумівши, що був обраний вивести Божий народ з Єгипту, Мойсей поклався на людську силу й убив єгиптянина. Ще через сорок років, біля палаючого куща, він повстав проти Божого поклику. Коли нарешті прийняв поклик, він знехтував наказом обрізати свого сина, аж доки не опинився під загрозою смерті. На межі Обітованої землі він повстав і вдруге вдарив у Скелю. На початку давнього Ізраїлю Мойсей мав риси характеру лаодикійця. Попри це він усе ж виконав своє високе й святе покликання, зокрема став прообразом Христа наприкінці давнього Ізраїлю. Христос, який боровся з прискіпливими юдеями — тими, що казали, ніби вони юдеї, але ними не були, — являв характер філадельфійця. На початку давнього Ізраїлю Мойсей являв собою лаодикійця, якому потрібні були золото, очна мазь і білі шати. А наприкінці Христос — філадельфієць.
На початку адвентизму Вільям Міллер, представлений тими небагатьма в Сардах, що не опоганили своєї одежі, уособлював філадельфійця, як і пов’язаний із ним рух. Наприкінці адвентизму рух, який у 1989 році розпізнав час кінця, був таким самим лаодикійським, як і Мойсей. Міллеритський рух є прообразом руху Future for America із пророчим застереженням, що перший рух здійснювали філадельфійці в час Філадельфії, а останній рух здійснюють лаодикійці в час Лаодикії.
Я є свідком більшої частини пророчої історії цього руху від 1989 року, ніж будь-яка інша особа, пов’язана з історією Future for America, і свідчу, що я особисто проходив через цю історію, починаючи з 1989 року й далі, як визнаний лаодикійський адвентист. На тому шляху є багато душ, які підтвердили б моє свідчення. Також можу з певністю свідчити, що ті, хто був пов’язані з рухом у кінцевий період адвентизму, також були визнаними лаодикійськими адвентистами. Перший названий народ починається з лаодикійця, який стає філадельфійцем, і закінчується філадельфійцем. Другий названий народ починається з філадельфійця і закінчується лаодикійцем, який покликаний стати філадельфійцем. Це почерк Альфи й Омеги.
Попри жалюгідну, нещасну духовну сліпоту лідера та тих, хто приєднався до нього, Бог усе ж керував і контролював пророчі віхи, що відбулися з 1989 року й донині. Попри духовну наготу й убогість лідера та тих, хто приєднався до нього, Бог і далі спрямовував розпечатування істин, які Він вважав за належне відкрити. У Своїй милості, яка ніколи не відділяється від Його «правди», Він встановив процес очищення, що передбачає, щоб лаодикієць помер, а потім воскрес як філадельфієць. Цю смерть і це воскресіння було прообразно показано на прикладі авторів книг Даниїла та Об’явлення, які обидва були символічно вбиті й воскресли. Івана було воскресено від смерті, спричиненої киданням у казан із киплячою олією, Даниїла — з рову голодних левів. Отже, ці дві книги, які є однією книгою, підкреслюють символ смерті та воскресіння як частину звістки, що нині розпечатується.
Коли рух в «останні дні» слідчого суду (прообразом якого був міллеритський рух) наближався до кінця часу, Бог постановив, щоб лідера і сам рух убили, а потім воскресили. У контексті семи церков Лаодікея була вбита 18 липня 2020 року і буде воскресена як Філадельфія перед наближенням недільного закону. Воскреслий рух належатиме до семи церков, але буде восьмим. Рух буде восьмим, тобто з-поміж семи.
Ця пророча таємниця підтверджується в Книзі Об’явлення кількома свідченнями, хоча досі її не визнавали. У цей період ми вступаємо у випробування образу звіра, яке, за словами сестри Вайт, є випробуванням, що передує недільному закону. Саме під час недільного закону Божа печать накладається на філадельфійців того періоду. Але вони повинні пройти випробування образу звіра, яке настає перед закриттям випробувального часу.
Господь ясно показав мені, що образ звіра сформується перед тим, як закінчиться час випробування; бо він має стати великим випробуванням для Божого народу, через яке буде вирішено їхню вічну долю. Ваша позиція — така плутанина суперечностей, що вона введе в оману лише небагатьох.
У 13-му розділі Об'явлення ця тема ясно представлена; [Об'явлення 13:11-17, цитовано].
"Це випробування, яке Божий народ повинен пройти, перш ніж він буде запечатаний. Усі, хто довів свою вірність Богові, дотримуючись Його закону й відмовившись прийняти фальшиву суботу, стануть під прапор Господа Бога Єгови та отримають печать Бога живого. Ті, хто поступиться істиною небесного походження й прийме недільну суботу, отримають знак звіра" Публікації рукописів, том 15, 15.
У нинішній історичний період два роги, які раніше ототожнювали з республіканізмом і протестантизмом, уже перетворилися на демократію та відступницький протестантизм. Коли ці два роги сповна об’єднаються, вони тоді утворять одну силу, один ріг. У той самий період Бог вкаже на справжній ріг протестантизму і піднесе його, щоб застерегти від образу звіра. Ці два роги існуватимуть паралельно один одному, доки Сполучені Штати не перестануть бути шостим царством біблійного пророцтва.
Об’явлення, розділ 17, вказує, що потрійний союз дракона (Організація Об’єднаних Націй), звіра (папська влада) і лжепророка (Сполучені Штати) є силою — восьмою головою, яка походить із семи. Ті сім голів — це царства біблійного пророцтва, що починаються з Вавилону, потім Мідо-Персії, Греції, а далі язичницького Риму. П’ятим царством є папський Рим, який у пророчому сенсі отримав смертельну рану 1798 року. У той момент історії шостим царством біблійного пророцтва стали Сполучені Штати, які зійшли на престол, доки їх не буде повалено під час недільного закону, що незабаром настане.
Організація Об’єднаних Націй тоді буде змушена силою, що примушує весь світ, створити образ звіра. На той момент шосте царство також уже дістало смертельну рану, але Сполучені Штати тоді змусять увесь світ прийняти їхнє лідерство над Організацією Об’єднаних Націй і вимагатимуть, щоб вони також визнали моральний авторитет папства щодо управління потрійним союзом.
І зводить тих, що живуть на землі, тими чудесами, які він мав владу чинити перед звіром; кажучи тим, що живуть на землі, щоб вони зробили образ звіра, який мав рану від меча й ожив. І було дано йому дати життя образові звіра, щоб образ звіра і говорив, і чинив так, щоб були вбиті всі, хто не поклониться образові звіра. Об’явлення 13:13, 14.
Єдине визначення «образу звіра» у натхненні полягає в тому, що він являє собою поєднання церкви (папської влади) і держави (Організації Об’єднаних Націй, при цьому Сполучені Штати контролюють інших дев’ять царів.) Єзавель — це папська влада; Ахав — це Сполучені Штати, цар десяти північних племен.
Коли Сполучені Штати впадуть через недільний закон, Тир (папство), який був забутий з 1798 року, «згадується», і вона починає свої спокусливі пісні. Через фінансовий крах, представлений як «національна руїна» у працях Еллен Уайт, Сполучені Штати змушені об’єднати весь світ, щоб протистояти біблійній силі, що обертає руку кожного проти нього. Ця сила — іслам, представлений прабатьком ісламу Ізмаїлом.
І Ангел Господній сказав їй: Ось ти вагітна, і народиш сина, і назвеш його Ізмаїлом, бо Господь почув твоє страждання. Він буде дикою людиною; рука його буде проти всіх, і рука всіх — проти нього; і житиме він перед обличчям усіх своїх братів. Буття 16:11, 12.
Сполучені Штати укладають союз з іншими дев’ятьма царями, беручи на себе лідерство. Вони роблять це лише ненадовго, а потім наполягатимуть, щоб папська влада очолила все, так само, як Єзавель керувала Ахавом.
Отже, тричленний союз дракона, звіра та лжепророка разом вирушає на Армагеддон. Число вісім символізує воскресіння, і царство, яке в пророцтві позначене як таке, що отримало смертельну рану, було п’ятим царством — папською владою. Коли папство воскресне, воно стане восьмим царством, і йому віддадуть контроль над цим тричленним союзом, і це восьме царство є тією однією головою з семи царств, яку визначено як таку, що отримала смертельну рану, але натхнення також зазначає зцілення тієї смертельної рани.
"Коли ми наближаємося до останньої кризи, життєво важливо, щоб серед Господніх знарядь панували гармонія й єдність. Світ наповнений бурями, війнами та розбратом. Та все ж під одним проводом - папською владою - люди об'єднаються, щоб противитися Богові в особі Його свідків. Цю єдність цементує великий відступник. Прагнучи об'єднати своїх агентів для війни проти істини, він працюватиме над тим, щоб роз'єднувати та розсіювати її захисників. Ревнощі, злі підозри, лихослів'я - усе це підбурюється ним, щоб породити незгоду й розбрат." Свідчення, том 7, 182.
П’яте царство, шосте царство і сьоме царство на той момент усі втратили свої окремі царства, тож їхні відповідні царства разом воскресають як одне царство, складене з трьох частин, яке підробляє триєдність Божества.
Шосте царство, що почалося з двох рогів, подібних до ягняти, і завершується одним рогом, який говорить, мов дракон, володіє пророчою ознакою папської влади, бо воно стає образом звіра. Саме звір, папська влада, передусім представлений як воскресле восьме царство, яке було з-поміж семи. Але хоча саме папська влада найпряміше втілює пророчну загадку про те, що восьме є з семи, Сполучені Штати утворюють образ папства і тому пророчно виявляють ті самі ознаки, що й папська влада.
Сполучені Штати беруть початок у 1798 році, коли, згідно з двадцять третім розділом книги Ісаї, Тир, папська влада, мав бути забутий аж до кінця шостого царства. 1798 рік був часом кінця для міллеритів на початку адвентизму. До весни 1844 року міллеритський адвентизм прийняв мантію протестантизму, яка йде паралельно з рогом республіканізму, що представляє уряд Сполучених Штатів. Два роги на тому самому звірі, тож вони проходять через історію разом. Початок і кінець адвентизму йдуть паралельно рогу республіканізму. Від 1798 року і аж до того часу, коли протестанти відкинули вістку першого ангела, тривав період, у який Бог утверджував той протестантський ріг. Він зробив це через випробувальний процес, як і з рогом республіканізму. Про паралельні роги можна сказати багато, але не зараз.
Республіканський ріг чинить блуд із відступницьким протестантизмом, а не з істинним протестантським рогом, бо істинний ріг — наречена Агнця, і вона діва. Від часу кінця 1989 року було сім президентів. Шостий із тих президентів отримав смертельну рану в тому самому році, коли смертельну рану отримав і рух наприкінці адвентизму. Восьмий президент від часу кінця 1989 року буде тим, хто отримав смертельну рану, що загоїлася. Він має бути президентом із числа тих семи. Водночас, у 2020 році, коли шостий президент отримав свою смертельну рану, також був убитий ріг, який нині несе протестантську мантію. Як зі звіром католицизму, і як із образом звіра відступницького протестантизму, так і зі справжнім рогом протестантизму. Ріг протестантизму представлений як шоста церква, що стає восьмою, але є з тих семи.
Коли ви перевіряєте ці твердження, пам’ятайте: послання, яке буде розкрите безпосередньо перед закриттям часу випробування, безперечно буде представлено у контексті початку, що ілюструє кінець. Це послання буде представлено з використанням методології «історицизму», яка використовує біблійну історію, узгоджену зі світовою історією, щоб визначити кінець світу. Це послання постає із землі.
Істина проросте із землі, а праведність спогляне з небес. Так, Господь дасть добро, і наша земля дасть свій урожай. Праведність піде перед Ним і поставить нас на шлях Його стоп. Псалми 85:11–13.
Йдеться не просто про те, що "землю" в цьому уривку названо "краєм". Уривок у Псалмах не лише ототожнює цей "край" із звіром із землі з тринадцятої глави Об’явлення, але й зауважує, що "істина" "проростає" із землі.
"Яка нація Нового Світу в 1798 році здобувала могутність, подаючи надії на силу та велич і привертаючи увагу світу? Застосування цього символу не залишає жодних сумнівів. Лише одна нація, і тільки одна, відповідає ознакам цього пророцтва; воно безпомилково вказує на Сполучені Штати Америки. Знову й знову думка, майже ті самі слова, священного письменника несвідомо вживалися ораторами та істориками, коли вони описували піднесення та зростання цієї нації. Звіра бачили, що він 'виходив із землі'; і, як зазначають перекладачі, слово, передане тут як 'виходити', буквально означає 'рости або проростати, як рослина'." Велика боротьба, 440.
Сполучені Штати — це земний звір, що «постає». Тож, коли ви перевіряєте твердження, викладені в цих статтях, натхнення вказує, що послання ґрунтуватиметься на тому, що кінець ілюструється початком, буде розглянуте в контексті історичної лінії за історичною лінією і має походити від голосу зі Сполучених Штатів. Звісно, у Сполучених Штатах є й фальшиві голоси, але згідно з Божим Словом і на підставі його авторитету будь-який вісник чи служіння, що розташовані або мають своє походження поза межами Сполучених Штатів, є фальшивим світлом. Адвентизм розпочався у Сполучених Штатах із голосу чоловіка та руху, заснованого у Сполучених Штатах. Ісус показує кінець чогось через його початок.
Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить церквам.