We left off the last article by writing, “Verses 10–15 represent three proxy wars accomplished by the king of the north, the papal power, from 1989 to the Sunday law.” These three proxy wars begin with the identification of the United States in verse 40 as “chariots, ships, and horsemen.”
Ми завершили попередню статтю словами: «Вірші 10–15 представляють три проксі-війни, здійснені царем півночі, папською владою, від 1989 року до недільного закону». Ці три проксі-війни починаються з ідентифікації Сполучених Штатів у 40-му вірші як «колісниці, кораблі та вершники».
The next proxy war, represented by verse 11 and its historical fulfillment at the Battle of Raphia in 217 BC, was between Ptolemy IV Philopator, the southern king of Egypt, and Antiochus the Great, also called Antiochus Magnus, of the Seleucid Empire. Antiochus had fulfilled verse 10 when he retaliated against Egypt for his northern kingdom’s defeat and loss of possessions, retaking all the geography the southern kingdom had previously seized from his kingdom. He did so but stopped at the border of Egypt, thus fulfilling verse 10 and typifying 1989.
Наступна проксі-війна, представлена віршем 11 і історично виконана в битві при Рафії 217 року до н. е., точилася між Птолемеєм IV Філопатором, південним царем Єгипту, та Антіохом Великим, також званим Антіохом Магнусом, із Селевкідської імперії. Антіох виконав вірш 10, коли помстився Єгипту за поразку свого північного царства і втрату володінь, відвоювавши всі території, які південне царство раніше захопило у його держави. Він це зробив, але зупинився на кордоні з Єгиптом, тим самим виконавши вірш 10 і ставши типологічним прообразом 1989 року.
But his sons shall be stirred up, and shall assemble a multitude of great forces: and one shall certainly come, and overflow, and pass through: then shall he return, and be stirred up, even to his fortress. Daniel 11:10.
А сини його збудяться й зберуть велику силу військ; і один неодмінно прийде, і прорветься та пройде; тоді він повернеться й збудиться аж до його твердині. Даниїла 11:10.
The second proxy war was the Battle of Raphia. Raphia means the borderland. That battleground marks the point where Antiochus had ceased his previous invasion of verse 10. The three proxy wars are governed by truth, in the sense that the first proxy war aligns with the last proxy war. All three wars—verses 10, 11, and then the third war of verses 13–15—are waged by the same historical figure in their initial fulfillment. Antiochus Magnus is present in each of the three battles, prophetically tying them together into one line. Antiochus wins the first and last battles, but not the middle one, where the king of the south prevails.
Друга війна через посередників була битвою при Рафії. Рафія означає «прикордоння». Це поле бою позначає місце, де Антіох припинив своє попереднє вторгнення, описане у вірші 10. Трьома війнами через посередників керує істина в тому сенсі, що перша з них узгоджується з останньою. Усі три війни — вірші 10, 11, а також третя війна з віршів 13–15 — ведуться тією самою історичною постаттю в їхньому первісному сповненні. Антіох Великий присутній у кожній із трьох битв, пророчо поєднуючи їх в єдиний ряд. Антіох перемагає в першій та останній битвах, але не в середній, де перемагає цар півдня.
Just as Raphia means borderland, so does Ukraine. The second proxy war, first fulfilled by the Battle of Raphia, is now being fulfilled in the Ukrainian war. Vladimir Putin is the king of the south, the prophetic descendant of the first modern king of the south, Vladimir Lenin. Putin has repeatedly claimed that Russia’s response to Ukraine is based on a disputed agreement that, upon Germany’s reunification, NATO would not expand further into former USSR territory. Putin’s motivation mirrors Ptolemy’s in verses 5–9 and Napoleon’s in 1797. All three southern kings justify their actions against the northern king based on a broken treaty.
Так само, як «Рафія» означає «прикордоння», таке саме значення має й «Україна». Друга проксі-війна, вперше втілена битвою при Рафії, тепер втілюється у війні в Україні. Володимир Путін — цар півдня, пророчий нащадок першого сучасного царя півдня, Володимира Леніна. Путін неодноразово стверджував, що реакція Росії щодо України ґрунтується на спірній домовленості, за якою після возз’єднання Німеччини НАТО не розширюватиметься далі на територію колишнього СРСР. Мотивація Путіна віддзеркалює мотивацію Птолемея у віршах 5–9 і Наполеона у 1797 році. Усі три царі півдня виправдовують свої дії проти царя півночі, посилаючись на порушений договір.
According to Isaiah 23, the whore of Tyre, representing the papal power, would be forgotten for seventy years, as the days of one king—a period repeatedly shown to be the time when the sixth kingdom of Bible prophecy, the earth beast of Revelation 13 (the United States), rules.
Згідно з 23-м розділом книги пророка Ісаї, блудниця Тиру, що представляє папську владу, буде забута на сімдесят років, як дні одного царя — період, неодноразово показаний як час, коли шосте царство біблійного пророцтва, звір із землі з Об’явлення 13 (Сполучені Штати), панує.
And it shall come to pass in that day, that Tyre shall be forgotten seventy years, according to the days of one king: after the end of seventy years shall Tyre sing as an harlot. Take an harp, go about the city, thou harlot that hast been forgotten; make sweet melody, sing many songs, that thou mayest be remembered. And it shall come to pass after the end of seventy years, that the Lord will visit Tyre, and she shall turn to her hire, and shall commit fornication with all the kingdoms of the world upon the face of the earth. Isaiah 23:15–17.
І станеться того дня, що Тир буде забутий на сімдесят років, за днями одного царя; а по закінченні сімдесяти років Тир заспіває, як блудниця. Візьми гусла, обійди місто, ти, блуднице забута; грай солодко, співай багато пісень, щоб тебе згадали. І станеться по закінченні сімдесяти років, що Господь відвідає Тир, і він повернеться до своєї плати, і буде чинити блуд з усіма царствами світу по всій поверхні землі. Ісая 23:15–17.
The symbolic seventy-year period spans from 1798 to the Sunday law, which is the history represented by verse 40. It is not until the ending of the seventy years, or the approach of the Sunday law, that the whore reappears. For this reason, the warfare of the three battles in verses 10–15 is carried out by a proxy of the papal power, for she is prophetically forgotten during this period.
Символічний сімдесятирічний період охоплює час від 1798 року до недільного закону — це історія, представлена у вірші 40. Лише наприкінці цих сімдесяти років, або з наближенням недільного закону, блудниця знову з’являється. Тому воєнні дії трьох битв у віршах 10–15 ведуться через посередника папської влади, бо в цей період про неї в пророчому сенсі забуто.
In the first and last proxy battles, the king of the north prevails over the king of the south. In the middle battle, the king of the south prevails over the king of the north. The Battle of Raphia was the initial historical fulfillment of verse 11, and the verse and their historical fulfillment make up two witnesses that are to be combined with the parallel passages of papal Rome’s three and a half prophetic days of rule. Thus, two passages of Scripture within Daniel 11, accompanied by their historical fulfillments, set forth the prophetic characteristics of verse 11’s battle of the borderland, first fulfilled at the Battle of Raphia and then again at the time of the end in 1798.
У першій і в останній опосередкованій битві цар півночі перемагає царя півдня. У середній битві цар півдня перемагає царя півночі. Битва при Рафії була початковим історичним сповненням вірша 11, і сам вірш та його історичне сповнення становлять два свідки, яких слід поєднати з паралельними уривками про три з половиною пророчі дні правління папського Риму. Отже, два уривки Писання в одинадцятому розділі Даниїла, разом із їхніми історичними сповненнями, окреслюють пророчі характеристики битви на прикордонні з вірша 11, що вперше сповнилася в битві при Рафії, а потім знову в час кінця у 1798 році.
These lines of witness uphold that Vladimir Putin is the last Vladimir of the modern king of the south. “Vladimir” is often defined as meaning “ruler of the world,” but the word mir also correctly means “community.” Thus, Vladimir means “ruler of the community,” or “ruler of communism.” Putin identifies his involvement with Ukraine as based on a broken agreement addressing his concerns about NATO’s encroachment beyond the borders agreed upon after Germany’s unification. Putin’s direction is as much focused against NATO and the EU as it is against Zelenskyy and Ukraine. NATO and the EU’s encroachment upon territory Putin insists was to remain NATO-free parallels Ptolemy’s rage when the Seleucid king set the Egyptian princess bride aside for his former wife. That broken treaty pointed forward to the broken Treaty of Tolentino in 1797. In Daniel 11, when the southern king prevails over the northern king, it involves a broken treaty.
Ці свідчення підтверджують, що Володимир Путін є останнім Володимиром сучасного царя Півдня. «Володимир» часто тлумачать як «володар світу», але слово mir також коректно означає «спільнота». Отже, Володимир означає «володар спільноти» або «володар комунізму». Путін пояснює свою участь щодо України тим, що вона ґрунтується на порушеній угоді, яка мала врахувати його занепокоєння щодо розширення НАТО за межі, узгоджені після об’єднання Німеччини. Путін так само зосереджується на протистоянні НАТО та ЄС, як і на протистоянні Зеленському та Україні. Просування НАТО та ЄС на території, які, на переконання Путіна, мали залишатися вільними від НАТО, паралельне люті Птолемея, коли селевкідський цар відкинув єгипетську принцесу-наречену заради своєї колишньої дружини. Той порушений договір вказував наперед на порушений Толентінський договір 1797 року. У Даниїла 11, коли цар Півдня перемагає царя Півночі, це пов’язано з порушенням договору.
This broken treaty concerns the EU’s unwillingness to restrict NATO’s expansion beyond its borders when Germany was reunified. In this sense, Putin, the king of the south, is in a battle against the king of the north, represented by his proxy power. Just as the Nazis of World War II were a proxy for the Catholic Church, the Nazis of Ukraine become the symbol of the second proxy war of verses 10–15. Three world wars and three proxy wars—and in both lines, the Nazis are the proxy representative of the Catholic Church during the middle conflict.
Цей порушений договір стосується небажання ЄС обмежити розширення НАТО за межі кордонів альянсу, коли Німеччина була возз’єднана. У цьому сенсі Путін, цар півдня, веде битву проти царя півночі, представленого своєю проксі-силою. Так само, як нацисти Другої світової війни були проксі для Католицької церкви, нацисти України стають символом другої проксі-війни з віршів 10–15. Три світові війни і три проксі-війни — і в обох лініях нацисти виступають проксі-представником Католицької церкви під час середнього конфлікту.
In the three original historical fulfillments of these proxy wars, Antiochus Magnus was in each battle. It has often been shown how the etymology of “Antiochus” and the symbolism associated with the Seleucid kingdom as the king of the north identify Antiochus as a symbol of the antichrist—the pope of Rome. But in the history of the three proxy wars, the whore of Tyre is forgotten, so the symbol of the “pope” represented in the name “Antiochus” stands for his proxy power. In the first and last battles, it is the United States openly doing the bidding for Rome. In verse 11, the proxy power is the Nazism of Ukraine, but it was and still is the ships and chariots of the United States that propped up Zelenskyy in the war. On the surface of the second proxy war, the United States is hidden, as is the pope during the seventy years of Isaiah 23. The United States is hidden in the very history where it develops all the characteristics of the beast, making it prophetically fitting that, once the second proxy war is underway, the United States is obscured by the proxy power of Nazism in Ukraine, though it remains the military and economic might of the earth beast that props up Ukraine until their demise.
У трьох первісних історичних сповненнях цих проксі-війн Антіох Великий брав участь у кожній битві. Не раз було показано, як етимологія «Антіох» і символізм, пов’язаний із Селевкідським царством у ролі «царя півночі», визначають Антіоха символом антихриста — папи Риму. Та в історії трьох проксі-війн про блудницю з Тиру забувають, тож символ «папи», представлений в імені «Антіох», означає його проксі-силу. У першій і останній битвах саме Сполучені Штати відкрито виконують волю Риму. У 11-му вірші проксі-силою є український нацизм, але саме кораблі та колісниці Сполучених Штатів підтримували і досі підтримують Зеленського у війні. На поверхні другої проксі-війни Сполучені Штати приховані, як і папа під час сімдесяти років Ісаї 23. Сполучені Штати приховані саме в тій історії, де в них формуються всі характеристики звіра, що робить пророчо доречним те, що, щойно друга проксі-війна розгортається, Сполучені Штати затінюються проксі-силою нацизму в Україні, хоча вони залишаються військовою та економічною міццю земного звіра, яка підтримує Україну аж до їхньої загибелі.
When the king of the south went to Babylon and took the king of the north captive, and also when General Berthier took the pope captive, he walked right into the Vatican suggesting that the Ukrainian war will end with Putin’s victory at a point when any resistance from the Ukraine has been removed. The kingdom Ptolemy captured was Babylon, and the kingdom Napoleon captured was spiritual Babylon. Thus, Zelenskyy’s kingdom is represented by those subjects which provide him support. Now that Trump has withdrawn the support of the earth beast’s chariots horsemen and ships, Ukraine’s support is the EU, the very group that has been unwilling to hear Putin’s claims of the broken treaty concerning the encroachment of NATO.
Коли цар півдня вирушив до Вавилона і взяв у полон царя півночі, а також коли генерал Берт’є взяв у полон папу, він просто увійшов до Ватикану; це натякає, що українська війна завершиться перемогою Путіна в момент, коли будь-який опір з боку України буде усунуто. Царство, яке захопив Птолемей, було Вавилоном, а царство, яке захопив Наполеон, — духовним Вавилоном. Отже, царство Зеленського представляють ті піддані, які надають йому підтримку. Тепер, коли Трамп відкликав підтримку колісниць, вершників і кораблів звіра із землі, підтримкою України є ЄС, та сама група, яка не бажала слухати заяви Путіна про порушення договору щодо розширення НАТО.
The philosophy that guides the eurocrats of the EU is the Greenpeace movement. For this reason, Zelenskyy means, “green.” Zelenskyy is the symbolic head of the warmongers of the EU who are guided by the foolish global agenda of environmentalism. When the Ukraine war concludes Putin will celebrate not only a victory over Ukraine, but the entire EU and NATO.
Філософія, яка спрямовує єврократів ЄС, — це рух «Грінпіс». Тому «Зеленський» означає «зелений». Зеленський — символічний глава розпалювачів війни в ЄС, якими керує безглуздий глобальний порядок денний екологізму. Коли війна в Україні завершиться, Путін святкуватиме не лише перемогу над Україною, а й над усім ЄС і НАТО.
The three proxy wars therefore possess the signature of truth. The first and last proxy war the king of the south is defeated through an alliance between the sea beast and earth beast of Revelation thirteen. In the beginning the victory for the king of the north was brought about by an alliance between a conservative, Vatican I pope, who in the context of the Fatima secrets of Catholicism lore is the white or good pope. The current pope, who as I write this is on his deathbed is a Vatican II, liberal pope, who in the context of the Fatima secrets is the black or bad pope.
Отже, три проксі-війни мають печатку істини. У першій і останній проксі-війні цар півдня зазнає поразки через союз між морським звіром і земним звіром із тринадцятого розділу Одкровення. На початку перемога для царя півночі була здобута завдяки союзу між консервативним папою, пов’язаним із Першим Ватиканським собором, який у контексті таємниць Фатіми в католицькому переказі є білим або добрим папою. Нинішній папа, який, поки я це пишу, перебуває на смертному одрі, є папою Другого Ватиканського собору, ліберальним папою, який у контексті таємниць Фатіми є чорним або поганим папою.
Verse fourteen identifies that when the “robbers of thy people” who exalt themselves and fall, enter into prophetic history the vision is established. In the fulfillment of verses thirteen through fifteen in the Battle of Panium in 200 BC pagan Rome inserted itself into the issues concerning that very battle. In the three verses which address the Battle of Panium, verse fourteen identifies that the vision is established by Rome.
Чотирнадцятий вірш вказує, що коли «грабіжники твого народу», які підносяться й падають, входять у пророчу історію, видіння утверджується. У сповненні віршів з тринадцятого по п’ятнадцятий у битві при Паніоні 200 року до н. е. язичницький Рим втрутився у питання, що стосувалися саме тієї битви. У трьох віршах, що розглядають битву при Паніоні, чотирнадцятий вірш вказує, що видіння утверджується Римом.
In the Battle of Panium history a conservative, Vatican I white pope will join forces with the last of the eight presidents that began in the period of Reagan, who previously formed an alliance with a conservative Vatican I pope. They did so in 1989 to bring down the former USSR, and at the end they do so to bring down the last ruler of that very kingdom.
В історії битви при Паніумі консервативний білий папа Ватикану I об’єднає сили з останнім із восьми президентів у низці, яка почалася за часів Рейгана, який раніше уклав союз із консервативним папою Ватикану I. Вони зробили це у 1989 році, щоб повалити колишній СРСР, а наприкінці вони зроблять це, щоб повалити останнього правителя того самого царства.
In the Reagan years and with the alliance of pope John Paul II and the USA, John Paul II came to believe he was the good pope of the prophecies of Fatima. Motivated by that conviction he began to travel the world to promote what he understood to be a fulfillment of the predictions of Fatima. In doing so he became the most travelled pope in history, as well as the most recognized pope of all time as he fulfilled Revelation thirteen’s prediction that there would be a time when the whole world would wonder after the beast. Pope John Paul II’s public persona typifies the conservative Vatican I pope who comes into an alliance with the last president of the USA.
За часів Рейгана та завдяки союзу між папою Іваном Павлом ІІ і США папа Іван Павло ІІ дійшов переконання, що він є тим добрим папою з пророцтв Фатіми. Спонукуваний цим переконанням, він почав подорожувати світом, щоб просувати те, що він розумів як виконання пророцтв Фатіми. Роблячи це, він став наймандрівнішим папою в історії, а також найвпізнаванішим папою всіх часів, оскільки він виконав пророцтво тринадцятого розділу Об'явлення про те, що настане час, коли весь світ піде слідом за звіром. Публічний образ папи Івана Павла ІІ є типовим для консервативного папи в дусі Першого Ватиканського собору, який вступає в союз з останнім президентом США.
Therefore, one of the prophetic characteristics of the Reagan contemporary pope is that there is a point where his public image is marked as a waymark. That mark is in verse fourteen, when the robbers of thy people establish the vision. Pope John Paul II fulfills a prophetic characteristic of being the pope that the entire world wondered after, thus pointing forward to the conservative end time Vatican I pope who comes into an alliance with Trump. When that happens the vision is established, and what establishes the vision is the pope inserting himself into the history of Panium and the year 200 BC.
Тому однією з пророчих характеристик папи, сучасника Рейгана, є те, що на певному етапі його публічний образ позначається як віха. Ця позначка знаходиться у чотирнадцятому вірші, коли насильники твого народу утверджують видіння. Папа Іван Павло ІІ відповідає пророчій характеристиці папи, за яким захоплювався весь світ, тим самим вказуючи вперед на консервативного папу часу кінця, папу Ватикану І, який увійде в союз із Трампом. Коли це станеться, видіння буде утверджене, і утверджує видіння те, що папа вписує себе в історію Паніуму та 200 р. до н. е.
The beginning of the eight presidents illustrates the ending of the eight presidents and just before the Sunday law of verse sixteen the whore of Tyre who has been forgotten returns to open history as she forms an alliance with Reagan’s counterpart, Donald Trump. Together as represented by the alliance of Antiochus and Philip of Macedon they bring down the final generation of the southern kingdom as represented by the child king Ptolemy. A child in Bible prophecy is a symbol of the final generation, and after the Ukraine war Putin will repeat the history of the southern kings who are lifted up from military victories and lose their way in some type of church and state dilemma.
Початок восьми президентів ілюструє завершення восьми президентів, і безпосередньо перед недільним законом шістнадцятого вірша блудниця Тиру, яку було забуто, повертається на історичну арену, укладаючи союз із відповідником Рейгана, Дональдом Трампом. Разом, як це представлено союзом Антіоха та Філіпа Македонського, вони повалюють останнє покоління південного царства, представлене царем-дитям Птолемеєм. Дитя в біблійному пророцтві є символом останнього покоління, а після війни в Україні Путін повторить історію південних царів, які, піднесені військовими перемогами, зіб’ються зі шляху у певній церковно-державній дилемі.
Thus, verse ten, representing 1989 and the first proxy war is the beginning, or the first letter of the Hebrew alphabet. The Battle of Raphia in verse eleven representing the Ukraine war is the thirteenth letter in the Hebrew alphabet. The number 13 is a symbol of rebellion, and the proxy army in the Ukrainian war are Nazi’s, the premier symbol of rebellion in the modern world. Panium is the last letter in the Hebrew alphabet, which is made up of twenty-two letters. Thus, the Hebrew word truth which is created by bringing the first, thirteenth and twenty-second letters of the alphabet together to form the Hebrew word “truth,” identifies the structure of these three proxy wars as truth. The twenty-second and last letter of the Hebrew alphabet is a symbol of divinity being combined with humanity, and the fulfillment of the Battle of Panium in the near future takes place during Trump’s presidency. Trump is the twenty-second president to have served two terms.
Отже, вірш десятий, що представляє 1989 рік і першу проксі-війну, є початком, тобто першою літерою єврейського алфавіту. Битва при Рафії у вірші одинадцятому, що представляє війну в Україні, — тринадцята літера єврейського алфавіту. Число 13 є символом бунту, а проксі-армія у війні в Україні — це нацисти, головний символ бунту в сучасному світі. Паніум — це остання літера єврейського алфавіту, який складається з двадцяти двох літер. Отже, єврейське слово «істина», що утворюється шляхом поєднання першої, тринадцятої та двадцять другої літер алфавіту, визначає структуру цих трьох проксі-воєн як істину. Двадцять друга і остання літера єврейського алфавіту є символом поєднання божественного з людським, і сповнення Битви при Паніумі в недалекому майбутньому відбувається під час президентства Трампа. Трамп є двадцять другим президентом, який відбув два терміни.
Panium has a double witness to a twofold alliance and in both references the alliance represents an alliance identifying a hierarchical relationship between two parties. The alliance between Philip and Antiochus was strategic, aimed at countering Ptolemaic and Roman influence in the eastern Mediterranean. However, their collaboration was not focused on the Battle of Panium itself—Antiochus conducted this campaign independently, without Philip’s direct military involvement. Philip’s role was more indirect, providing political and strategic support by tying down Roman and Ptolemaic allies in Greece and the Aegean, allowing Antiochus to focus on Coele-Syria. The historians all identify that Antiochus was the more powerful in the alliance, and that it was only Antiochus who actually fought the battle. Their alliance was concerning the broader area associated with Alexander’s former kingdom. Thus, the alliance has a premier leader and a lesser subordinate as represented by the name Caesarea-Philippi, the name for Panium when Christ walked among men. Caesarea-Philippi therefore aligns with Antiochus and Philip, for Caesar was the more powerful in the alliance symbolized by both Caesar Augustus and Herod Philip the tetrarch.
Паніум має подвійне свідчення про двоїстий союз, і в обох випадках ідеться про союз, який визначає ієрархічні взаємини між двома сторонами. Союз між Філіпом і Антіохом був стратегічним, спрямованим на протидію птолемеївському та римському впливові у східному Середземномор’ї. Однак їхня співпраця не була зосереджена на самій битві при Паніумі: Антіох провадив цю кампанію самостійно, без безпосередньої військової участі Філіпа. Роль Філіпа була радше опосередкованою: він надавав політичну та стратегічну підтримку, сковуючи римських і птолемеївських союзників у Греції та Егейському регіоні, що дало змогу Антіохові зосередитися на Келесирії. Усі історики відзначають, що Антіох був сильнішою стороною в союзі і що фактично бився лише Антіох. Їхній союз стосувався ширшої області, пов’язаної з колишнім царством Олександра. Отже, союз має першорядного провідника і підлеглого нижчого рангу, як це відображено в назві Кесарія-Філіппова, назві Паніума за часів, коли Христос ходив поміж людьми. Тому Кесарія-Філіппова відповідає Антіохові та Філіпові, бо Кесар був сильнішою стороною в союзі, символізованому і Кесарем Августом, і Іродом Філіпом, тетрархом.
The word “Tetrarch” means ruler over a fourth. Caesar ruled the entire kingdom, and Philip ruled over a fourth of a territory thus placing the symbol of Philip in a subjective relationship in the alliances of Panium and Caesarea-Philippi. With Herod Philip we see the symbol of two blood lines which are both symbols of a broken covenant relationship with God. We also see echoes of one fourth of the division of Alexander’s kingdom into four parts, or four tetrarchs. Philip means lover of horses.
Слово «тетрарх» означає правителя над чвертю. Кесар володарював над усім царством, а Филип — над четвертою частиною території, що тим самим ставить символ Филипа у суб’єктивне відношення в союзах Паніуму та Кесарії-Филипової. В Іроді Филипі ми бачимо символ двох кровних ліній, які обидві є символами порушених завітних взаємин із Богом. Ми також бачимо відлуння однієї четвертої поділу царства Олександра на чотири частини, або чотирьох тетрархів. Филип означає «любитель коней».
At the Battle of Panium which is fulfilled at the conclusion of the Ukrainian war Antiochus Magnus, the United States will defeat Russia and will enter into an alliance with a lesser player represented by Philip. That lesser player will be involved but not directly in the battle. The battle will be between the USA and Putin, evidently directly connected with a religious controversy produced by Putin’s irritation and pride as illustrated by both Ptolemy IV Philopator after the Battle of Raphia, and by king Uzziah of Judah. Ptolemy and Uzziah were southern kings lifted up in pride by their military success who then desired to take up a sacred work which was only to be accomplished by the priests. Uzziah received leprosy for his efforts and Ptolemy in a rage slew 50,000 Jews in Alexandria.
У битві при Паніумі, яка сповниться по завершенні української війни, Антіох Магнус, який уособлює Сполучені Штати, переможе Росію та укладе союз із меншим гравцем, представленим Філіпом. Той менший гравець буде залучений, але не безпосередньо у самій битві. Битва відбудеться між США і Путіним і, очевидно, буде безпосередньо пов’язана з релігійною контроверзою, породженою роздратуванням і гординею Путіна, як це ілюструють і Птолемей IV Філопатор після битви при Рафії, і цар Юди Озія. Птолемей і Озія були південними царями, піднесеними гординею завдяки своїм військовим успіхам, які згодом забажали взятися за священну справу, що мала бути звершена лише священиками. Озія за свої намагання зазнав прокази, а Птолемей, у шаленому гніві, вбив 50 000 євреїв в Олександрії.
Verse thirteen identifies the battle between the final generation of the modern king of the community, or communism, Vladimir Putin’s Russia and the USA. Trump prevails in the battle, but he does so with an ally from a fourth part of the kingdom, who is not actually at the battle. We are near the conclusion of verse eleven as testified to by the current events. Putin will be victorious over Ukraine, as represented by Raphia. He will then begin his progressive demise as represented by Uzziah being placed into a house until his death, due to leprosy. After his victory at Raphia in 217 BC, Ptolemy IV Philopator’s reign deteriorated due to corruption, extravagance, and reliance on unscrupulous advisors. He died in 204 BC, likely assassinated or poisoned by his ministers, Sosibius and Agathocles, as part of a conspiracy to secure power for his young son, Ptolemy V. This turbulent end reflects the instability and intrigue common in Hellenistic royal courts, marking a significant turning point in the decline of Ptolemaic Egypt.
Тринадцятий вірш окреслює битву між останнім поколінням сучасного царя громади, або комунізму, — Росією Володимира Путіна — і США. Трамп перемагає в битві, але робить це за допомогою союзника з четвертої частини царства, який насправді не присутній на битві. Ми близькі до завершення одинадцятого вірша, про що свідчать поточні події. Путін здобуде перемогу над Україною, як це представлено Рафією. Потім він розпочне свій поступовий занепад, як це представлено тим, що Озію було поміщено в дім до його смерті через проказу. Після його перемоги при Рафії у 217 р. до н. е. правління Птолемея IV Філопатра почало занепадати через корупцію, марнотратство та залежність від безпринципних радників. Він помер у 204 р. до н. е., ймовірно був убитий або отруєний своїми міністрами, Сосібієм та Агафоклом, як частина змови з метою забезпечити владу його юному синові, Птолемею V. Цей бурхливий кінець відображає нестабільність і інтриги, притаманні елліністичним царським дворам, позначаючи значний переломний момент у занепаді Птолемеївського Єгипту.
A characteristic of the spiritual fulfillment of the king of the south which was typified by the literal fulfillments which took place in the struggle for world domination following Alexander’s death is “revolution.” France becomes the spiritual king of the south in the French Revolution time period. The modern king of the south, Russia was born in the Russian Revolution. As the philosophy introduced into the French Revolution matured from the anarchy of the French Revolution unto the communism of the Soviet revolution is a characteristic of the king of the south. Communism spread through the world with revolutions.
Ознакою духовного сповнення царя півдня, яке було типологічно представлене буквальними сповненнями, що відбулися у боротьбі за світове панування після смерті Олександра, є «революція». Франція стає духовним царем півдня в добу Французької революції. Сучасний цар півдня — Росія — постала внаслідок Російської революції. Те, як філософія, запроваджена у Французькій революції, дозріла від анархії Французької революції до комунізму радянської революції, є характеристикою царя півдня. Комунізм поширився по всьому світу шляхом революцій.
In modern times the CIA through the use of Non-Governmental Agencies has worked to overthrow nations around the globe, and the step-by-step plan which they have repeatedly employed is what is called color revolutions. The king of the south is a dragon power, and globalists are also the dragon power and the color revolutions of the CIA are markers of a dragon power. The history of France as the spiritual king of the south possesses a unique history that marks a conclusion of that particular line of prophecy.
У наш час ЦРУ шляхом використання неурядових агентств працює над поваленням держав по всьому світу, а покроковий план, який воно неодноразово застосовує, це те, що називають кольоровими революціями. Цар півдня є силою дракона, а глобалісти також є силою дракона, і кольорові революції ЦРУ є ознаками сили дракона. Історія Франції як духовного царя півдня є унікальною та позначає завершення тієї конкретної лінії пророцтва.
That conclusion is represented by Napoleon. The French Revolution marks the beginning of France as the king of the south and Napoleon marks its end. Historians identify a series a steps which led Napoleon to his Waterloo, thus identifying a progressive ending to the first spiritual king of the south, as opposed to Babylon and Belshazzar being taken in one night. The first Vladimir of the modern king of the south, Vladimir Lenin died over a two-year period from a series of strokes. Some speculate Joseph Stalin poisoned him, just as some speculate the Ptolemy IV was poisoned by his counselors. The end of the modern king of the south as represented with the Soviet Union was also accomplished by a revolution.
Це завершення уособлює Наполеон. Французька революція знаменує початок Франції як царя півдня, а Наполеон — його кінець. Історики виокремлюють низку кроків, які привели Наполеона до його Ватерлоо, тим самим указуючи на поступове завершення першого духовного царя півдня, на відміну від Вавилона та Валтасара, захоплених за одну ніч. Перший Володимир сучасного царя півдня, Володимир Ленін, помер протягом двох років унаслідок серії інсультів. Дехто припускає, що Йосип Сталін отруїв його, так само як дехто припускає, що Птолемея IV отруїли його радники. Кінець сучасного царя півдня, якого уособлював Радянський Союз, також настав унаслідок революції.
The protest in Moscow that contributed to the demise of the USSR was the massive public resistance during the August 1991 Coup (August 19–21, 1991). This event, centered around the defense of the White House and Boris Yeltsin’s leadership, directly undermined the Soviet hardliners, exposed the regime’s fragility, and accelerated the USSR’s collapse. While earlier protests in Moscow (e.g., 1987–1990) and the Baltic Way (1989) built momentum, the August 1991 protests were the critical tipping point in Moscow, leading to the Soviet Union’s dissolution by the end of 1991. The beginning of Russia as the king of the south begins and ends in revolution. The ending of the USSR was a progressive disintegration of the kingdom, as was Ptolemy, Uzziah, Napoleon and even Vladimir Lenin. The ending of Putin is a progressive fall, which begins as soon as the Ukraine war is finished. His end is brought about at the Battle of Panium, when the USA takes control of the kingdom, while receiving support from an ally who is not actually at the battle.
Протестом у Москві, що сприяв занепаду СРСР, став масовий громадський опір під час Серпневого путчу 1991 року (19–21 серпня 1991). Ця подія, зосереджена навколо оборони Білого дому та лідерства Бориса Єльцина, безпосередньо підірвала позиції радянських прихильників «жорсткої лінії», оголила крихкість режиму й прискорила розпад СРСР. Хоча попередні протести в Москві (наприклад, 1987–1990) і «Балтійський шлях» (1989) нарощували імпульс, саме протести серпня 1991 року стали вирішальною переломною точкою в Москві, що призвело до розпаду Радянського Союзу наприкінці 1991 року. Початок Росії як царя півдня починається і закінчується революцією. Завершення СРСР було поступовим розпадом царства, як і у Птолемея, Озії, Наполеона і навіть Володимира Леніна. Кінець Путіна — це поступове падіння, яке починається відразу після завершення війни в Україні. Його кінець настає в битві при Паніоні, коли США перебирають контроль над царством, отримуючи підтримку від союзника, який фактично не бере участі в самій битві.
We will continue these lines in the next article.
Ми продовжимо ці рядки у наступній статті.